Митрополит Рівненський і Острозький Православної Церкви України Іларіон (Процик) звернувся до православних християн Рівненщини із закликом до церковної єдності та діалогу між православними України. Він наголосив, що нині час дати чесні відповіді на виклики в українському православ’ї, адже на п’ятому році повномасштабної війни статус і положення Української Православної Церкви залишається дискусійним і невизначеним.
У своєму зверненні митрополит зазначив, що на тлі війни Україна переживає й переломний момент для церковного життя. Він нагадав, що серед постраждалих від російської агресії є православні різних юрисдикцій і наявне роз’єднання приносить багато викликів як для духовного спілкування, так і для стосунків УПЦ з державою.
Особливу увагу Іларіон приділив питанню реальних зв’язків УПЦ з російською церквою. Він нагадав, що 27 травня 2022 року керівництво Української Православної Церкви після Собору у Феофанії заявило про самостійність і незалежність від Московського патріархату та внесло відповідні зміни до статуту. Але донині залишається відкритим питання, чи достатньо декларації про незалежність, якщо церковно-канонічні зв'язки з Російською Православною Церквою не отримали остаточного тлумачення для всього православного світу (інші православні церкви донині визнають УПЦ як частину російської церкви).
Станом на сьогодні питання взаємин УПЦ і РПЦ перебуває не лише у площині богословських дискусій, але стало предметом державного втручання, адже чиновники проводять передбачені законом дослідження щодо можливих ознак афілійованості окремих релігійних організацій із Російською Православною Церквою.
Митрополит Іларіон заявив про неприйнятність будь-якого фактичного збереження духовної залежності від патріарха Московського Кирила, який виправдовує та заохочує російську агресію проти України. При цьому він наголошує на необхідності дотримання свободи совісті та прав віруючих.
Важливо зазначити, що, звертаючись до вірян Української Православної Церкви, митрополит наголосив, що не вважає їх ворогами чи зрадниками. Він підкреслив, що серед них багато людей, які щиро підтримують Україну, допомагають військовим, моляться за перемогу і не бажають мати нічого спільного з ідеологією «русского мира».
Саме тому митрополит закликав не чекати, поки питання церковної єдності вирішуватимуть світські суди, але розпочати цей процес з ініціативи самої церкви. Він нагадав, що саме ПЦУ отримала Томос про автокефалію і має покликання об'єднувати українських православних без духовного підпорядкування Москві. Разом з цим митрополит Іларіон запевнив, що ніхто не вимагає від священників УПЦ зректися свого служіння, віддати парафії чи храми, адже йдеться передусім про спільне будівництво майбутнього. Далі він заявив про готовність до відкритого діалогу «без приниження, примусу чи вимоги зректися власної історії» і запросив православних УПЦ до спільного творення єдиної Помісної Православної Церкви України.
Це звернення опубліковано на тлі судових процесів щодо остаточного визнання статусу Української Православної Церкви. У 2025 році Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) офіційно визнала Київську митрополію УПЦ афілійованою з Російською Православною Церквою. Після цього держава розпочала визначений законом процес можливої заборони діяльності митрополії через суд. У липні цього року у відомстві повідомили про виявлення афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з Російською Православною Церквою. Наразі ДЕСС винесла припис про усунення відповідних порушень, однак ця справа також має потенціал судового розгляду.
Конфлікт всередині православ’я в Україні триває вже багато років. Після отримання Томосу для Православної Церкви України була реальна можливість об’єднати різні церкви, однак УПЦ обрала опору на Москву. Це рішення виявилося вкрай недалекоглядним, адже після повномасштабного російського вторгнення українська держава точно не могла миритися зі збереженням цього фактору впливу Кремля. Хоча ситуація досить критична і за всі роки назбиралося багато образ і конфліктів, проте проукраїнське крило УПЦ все ще має можливість прийняти заклик до діалогу і продемонструвати готовність руйнувати ті стіни в православ’ї, які так довго будувалися.