Польсько-українські стосунки переживають не найкращі часи. На тлі повідомлень про зростання антиукраїнських настроїв у Польщі католицькі священники й черниці підписали відкрите звернення до християн щодо засудження розпалювання ненависті між поляками та українцями.
Це звернення у соцмережах поширив священник Анджей Стефанський і воно отримало вже понад сорок підписантів. В ньому досить чесно викладено проблему поширення ворожнечі між нашими народами, що особливо набуло популярності в мережі. При цьому автори визнають наявні історичні проблеми, але все ж наполягають на збереженні християнського підходу в ставленні до свого ближнього:
«Ми знаємо, що історія наших народів — польського та українського — болюча. Ми знаємо, що пам'ять про жертв вимагає правди, справедливості та гідного вшанування. Її не можна ігнорувати чи використовувати для короткострокових політичних цілей. Правда не є перешкодою для примирення — вона є його умовою».
У зверненні особливу увагу приділено поширенню в соцмережах дописів щодо українських біженців та українців загалом:
«Соціальні мережі винагороджують обурення, а не терпіння. Політичні суперечки занадто легко перетворюють людей на інструменти. Християнин не може бездумно брати участь у цьому механізмі. Ми не хочемо Польщі, де люди бояться розмовляти рідною мовою, відправляти дітей до школи чи братися за чесну роботу, тому що вони народилися по той бік кордону».
Підписанти закликають поляків не поширювати брехню та презирство, реагувати, коли бачать несправедливість, а також молитися за правду, яка веде до примирення та мир між польським та українським народами.
Це звернення дуже актуальне в час, коли різні сили розпалюють ненависть між нашими народами та навіть використовують при цьому проросійську риторику. Особливо помітно це в контексті передвиборчої боротьби, а також проблема загострюється влітку, коли в Польщі згадують жертв Волинської трагедії. Проте свідомі християни все ж підіймають голос і шукають конструктиву, попри конфлікти довкола історичної пам’яті.
Тут слід згадати досвід налагодження стосунків між нашими народами та формулу, запропоновану Іваном Павлом ІІ: «прощаємо і просимо прощення». Він наголошував, що справжнє примирення можливе лише через взаємне визнання історичної правди, прощення та відмову від постійних звинувачень, які не матимуть доброго результату. Пам’ятаємо, як під час візиту до України у 2001 році Папа Римський наголосив, що пам'ять про трагічні сторінки минулого має бути не джерелом постійної ворожнечі, а підґрунтям для побудови відносин, заснованих на християнському братерстві.
Сьогодні наші народи об’єднує спільне прагнення зупинити російського агресора, адже загроза для Європи цілком реальна. На цьому тлі розпалювання окремими політиками ненависті та зневаги до українців приносить лише розчарування, віддаляє від досягнення консенсусу і прямо сприяє інтересам Кремля.