4-9 травня соціологічна група «Рейтинг» провела дослідження релігійних поглядів українців, яке показало досить високу релігійну самоідентифікацію опитаних, але не таке активне включення християн в життя церков. Також опитування стосувалося динаміки релігійності під час війни, ставлення до інших вірувань, оцінки російського православ’я тощо.
Згідно з опитуванням, переважна більшість українців продовжує ототожнювати себе з релігією та підтримує посилення ролі українських церков у суспільстві. 78% респондентів заявили, що вірять в існування Бога, ще 12% зазначили, що вірять в існування вищих сил. Про відсутність віри заявили лише 8% опитаних. При цьому серед молоді (18-29 років) до невіруючих віднесли себе 19%.
Понад 60% опитаних демонструють високу конфесійну терпимість, а 68% заявили про високий або дуже високий рівень свободи віросповідання в Україні. Найбільше оцінили релігійну свободу протестанти (86%), а найменше — віряни УПЦ (МП), хоча навіть серед них більшість підтвердили наявність в Україні свободи віросповідання (54%).
Найбільш поширеною релігійною самоідентифікацією залишається православ’я. Але прямо віднесли себе до Православної церкви України лише 22% респондентів, тоді як 26% назвали себе «просто православними», не пов’язуючи себе з конкретною церквою. Ще 10% зарахували себе до Української православної церкви на чолі з митрополитом Онуфрієм, 7% — до Української греко-католицької церкви, а 2% — до протестантських церков. Невіруючими або атеїстами назвали себе 11% опитаних.
Дослідження «Рейтингу» зафіксувало, як повномасштабна війна вплинула на релігійні переконання людей. 26% українців заявили, що їхні релігійні погляди з 24 лютого 2022 року посилилися, а для 6% — послабилися. Більшість респондентів (56%) повідомили, що їхні переконання не змінилися, а ще 19% заявили, що і до війни не були релігійними.
Опитування показало, що практичне втілення віри часто відрізняється від заявленої релігійної самоідентифікації. Найпоширенішими релігійними практиками виявилося носіння релігійних символів (42% опитаних), молитва вдома (36%), читання релігійних текстів (18%). Богослужіння відвідують лише 13% респондентів.
У питаннях стосунків церков і держави відповіді опитаних виявилися досить цікавими. Половина опитаних вважає, що церква має бути відокремлена від державних інституцій, а 45% виступають за активну співпрацю держави з церквами. Також 50% переконані, що для суспільства краще, коли люди мають різні релігійні переконання, а 42% підтримують релігійну однорідність.
Особливо високою виявилася підтримка державної політики щодо релігійних структур, пов’язаних із РФ. 64% опитаних підтримують закон про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, а 79% українців погоджуються з тим, що держава повинна регулювати діяльність релігійних організацій у випадках порушення законодавства або загрози суверенітету країни.
Загалом результати дослідження свідчать, що релігія і надалі відіграє важливу роль для суспільства, але самі люди можуть демонструвати непослідовність у цих питаннях. Досить помітним є розрив між самоідентифікацією опитаних та практичним втіленням віри. Також існує певна непослідовність у заявленій вірі в Бога, релігійності, церковній приналежності та наявності практик, пов’язаних із вірою.