Верховний суд Фінляндії засудив депутатку за створення анти-ЛГБТ брошури 2004 року

26 березня Верховний суд Фінляндії постановив визнати Паїві Рясенен винною у «мові ненависті» за одним звинуваченням, що стосується вираження її переконань щодо шлюбу та сексуальної етики у буклеті 2004 року «Чоловік і жінка, яких він створив: гомосексуальні стосунки кидають виклик християнській концепції людства». Офіційним обвинуваченням проти неї було «оприлюднення та поширення для громадськості тексту, що ображає певну групу» (гомосексуалістів), тому жінку оштрафовано на 1800 євро. При цьому, її все ж виправдали у справі щодо твіту з біблійним віршем 2019 року.  

Паїві Рясенен відкрито говорила про свою християнську ідентичність і будувала політичну кар’єру на її основі. Де-факто вона покарана за висловлення традиційного біблійного погляду на сім’ю, що є прямим посяганням на свободу віросповідання. Прокурор стверджував, що використання слова «гріх» у брошурі є «принизливим» і що її тлумачення біблійних віршів є «злочинним». Суд визнав, що її тексти не містили закликів до насильства чи ненависті, але можуть «образити» певну групу людей. 

Депутатка вже висловила розчарування та незгоду з вироком Верховного суду:

«Я шокована і глибоко розчарований тим, що суд не визнав мого основного права людини на свободу слова. Я дотримуюся вчень своєї християнської віри та продовжуватиму захищати своє право та право кожної людини ділитися своїми переконаннями публічно».

У цій справі особливо тривожним є той факт, що кримінальна відповідальність застосовується до тексту 2004 року, тобто написаного задовго до сучасних суперечливих законодавчих змін Фінляндії, які передбачають переслідування за висловлення своєї думки. Це створює небезпечний прецедент ретроспективного тлумачення висловлювань. Адвокат пані Рясенен заявив, що за такою логікою будь-який текст минулих років може бути переглянутий і визнаний незаконним залежно від сучасних інтерпретацій. 

Ця історія спонукає знову переосмислити стан свободи в сучасній Європі, де, попри формальне закріплення прав і свобод, дедалі частіше виникають випадки їх обмеження під приводом захисту меншин. Особливо проблематичним це стає, коли захист однієї групи прямо обмежує свободу іншої, адже висловлення біблійного погляду на шлюб і сексуальність суд тлумачить як «мову ненависті». По суті, це спонукає християн або мовчати, що прямо обмежує свободу слова, або прийняти ліберальну версію християнства, яка не є біблійною та притаманна деяким церквам, що нівелює право на свободу віросповідання.