Китай переслідує адвокатів, які захищають християн

March 24, 2026

Комуністична влада КНР систематично переслідує незалежні церкви Китаю, а тепер і чинить тиск на юристів, які беруться захищати ув'язнених християн. Після торішніх масштабних арештів вірян, які викликали міжнародний резонанс, під прицілом держави опинилися адвокати, котрі захищають християн у справі церкви «Сіон». Торік вона була найбільшою протестантською церквою, яка ще діяла в Пекіні.

У жовтні 2025 року поліція заарештувала десятки служителів церкви «Сіон». Пастори та інші служителі зникали один за одним у різних містах Китаю, зокрема у Пекіні, Шеньчжені, Шанхаї, Ченду, Бейхаї, Цзясіні та Хуандао. Деяким з них інкримінували «незаконне поширення релігійної інформації через інтернет». Серед затриманих був і засновник громади Езра Цзінь, якого вважають одним із ключових представників руху так званих «домашніх церков». Особливу увагу силових структур привернула активність Цзіня в інтернеті, адже його проповіді значно розширили аудиторію християнського контенту.

За інформацією правозахисного видання Bitter Winter, яке посилається на доньку пастора Грейс Цзінь, а також юриста Лі Сяомін, тепер влада системно тисне на юристів, зокрема відкликає ліцензії, призупиняє право на практику та проводить неформальні допити, під час яких намагається тиснути на правників. Наприклад, відомий адвокат Чжан Кай, який і раніше зіштовхувався з переслідуваннями за захист християн, втратив ліцензію. Кілька його колег вже отримали неформальні попередження про «серйозні наслідки», якщо продовжать працювати з арештованими християнами.

Тиск на адвокатів має практичні наслідки, бо тепер сім'я затриманого пастора втрачає доступ до інформації про його стан та перебіг справи. За словами Грейс Цзінь, це значно ускладнює організацію захисту та сприяє ізоляції затриманих. Нині щонайменше 18 осіб, пов’язаних із церквою, досі утримуються в центрі попереднього ув’язнення в південному місті Бейхай.

Представники церкви у своїх заявах наголошують, що такі дії є прямим порушенням принципів верховенства права та фактично позбавляють обвинувачених можливості на справедливий суд. Водночас офіційні структури, зокрема Міністерство юстиції КНР ніяк не коментує ситуацію та уникає будь-яких публічних заяв щодо порушення прав людини в Китаї чи інших тем внутрішньої політики.

Після оприлюднення інформації про арешт пастора держсекретар США Марко Рубіо засудив дії Пекіна та назвав їх «черговим проявом ворожості Комуністичної партії до християн, які не приймають втручання держави у свою віру». Нині ж ставлення китайської влади до адвокатів, які захищають лідерів «Сіону», свідчить про серйозність намірів Пекіну усунути навіть теоретичну можливість визнання неправомірності затримання служителів.

Загалом переслідування християн набуло системного характеру після проголошення курсу країни на «сінізацію», тобто культурне виключення будь-чого, що не відповідає китайській комуністичній культурі. З цією метою була запроваджена обов’язкова реєстрація церков, які фактично перетворювалися на партійний пропагандистський ресурс і були зобов’язані інтегрувати у свої проповіді державну ідеологію. Відмова від такої співпраці означала нелегальний статус для церкви, тиск та арешти вірян, що регулярно відбувається в Китаї протягом останнього десятиліття.