Верховний суд США став на бік батьків у справі про розкриття гендерної ідентичності учнів

Позов подали кілька сімей і група вчителів, стверджуючи, що політика Каліфорнії порушує їхні права на свободу віросповідання, свободу слова та батьківські права, гарантовані Конституцією. Вони наголошували, що школи не мають права приховувати від батьків інформацію про те, що дитина почала ідентифікувати себе з іншою статтю або просить використовувати інше ім’я та займенники (що власне вказує на проблеми дитини з ідентифікацією).

Суть конфлікту полягає у правилах, запроваджених Департаментом освіти Каліфорнії та Генеральною прокуратурою, які передбачали, що інформація про гендерну ідентичність учня не може розкриватися батькам без згоди самої дитини. Влада штату обґрунтовувала це нібито потребою захисту приватності та безпеки учнів, адже не всі батьки можуть бути прихильні до ідей трансгендерності.

28 січня Міністерство освіти США оголосило, що департамент освіти Каліфорнії порушив Закон про права сім'ї на освіту та конфіденційність (FERPA), адже чинні правила штату «чинять тиск на шкільних чиновників, щоб вони приховували інформацію про «гендерну ідентичність» учнів». Розгляд справи у Верховному суді відбувався за скороченою процедурою і вже 2 березня суд підтвердив, що обмеження штату може порушувати Першу поправку щодо свободи віросповідання та Чотирнадцяту поправку щодо права батьків «керувати вихованням і освітою своїх дітей». Також судді підтвердили, що релігійні переконання позивачів щодо статі і гендеру мають бути захищені у подальшому судовому розгляді.

Цілком очікувано, що Генеральний прокурор Каліфорнії Роб Бонта висловив розчарування цим рішенням. Проте Товариство Томаса Мора, яке представляло інтереси позивачів, назвало це рішення «найбільш значущим кроком на захист батьківських прав за останнє покоління» та заявило, що держава не може «таємно здійснювати соціальний перехід дитини за спиною родини». Разом з цим, Верховний суд відмовив у задоволенні клопотання вчителів, які вимагали захисту своїх прав від обов’язку використовувати обрані учнями імена та займенники, які суперечать їхнім релігійним переконанням.

Рішення щодо права батьків знати про гендерні проблеми власних дітей означає явне скорочення можливостей гендерних активістів. Обмеження інформування батьків разом із «дружньою до ЛГБТ» шкільною програмою формувало шкільне середовище, в якому дитина могла ставити під сумнів свою ідентичність. Батькам доводилося конкурувати зі шкільними психологами та іншими працівниками школи, які були готові підтримати сумніви дитини щодо свого «я» або навіть нав’язати невпевненість у своїй статі. Глобально рішення суду означає, що навіть дуже ліберальний штат не може запроваджувати будь-які пропозиції гендерних активістів, що може бути прикладом для інших штатів скорочувати вплив шкідливого лобізму на систему освіти.