Понад тиждень тривають протести в Ірані проти режиму аятол

Через різке знецінення іранського ріала, зростання цін та дефіциту води у Тегерані наприкінці 2025 року іранці вийшли на протест і на межі нового року вуличні акції поширилися на інші частини країни. До торговців і водіїв приєдналися студенти  та мешканців провінційних міст. Як повідомляє американська правозахисна організація «Активісти за права людини в Ірані» (HRAI), протести охопили щонайменше 78 міст і 222 населені пункти по всій країні. Це швидко політизувало протест і він перетворився на рух проти режиму. Варто зазначити, що протестний потенціал в Ірані існує давно, проте у попередні роки народний спротив зазнавав поразки.

Учасники акцій відкрито критикують керівництво країни, скандують досить радикальні і ворожі гасла проти їхнього верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та ставлять під сумнів саму модель ісламської республіки, котра явно втратила актуальність з 1979 року. Вони спалюють банери і плакати з портретом верховного лідера, а в новорічну ніч підпалили базу Басідж (це ополчення терористичного режиму, яке підпорядковується Корпусу вартових ісламської революції та десятиліттями використовується для жорстокого придушення протестів). 

Режим аятол намагається відчайдушно утримати владу, тому використовує силу і репресії. Наразі відомо про загибель щонайменше 20 людей і ще майже 1000 було заарештовано. Серед загиблих — троє дітей, а серед заарештованих — близько 40. Участь неповнолітніх свідчить як про жорстокість режиму, так і про активне залучення неповнолітніх до протесту. Це може викликати критику, мовляв, чому батьки дозволяють дітям брати в цьому участь, проте варто пам’ятати, що саме серед молоді та навіть підлітків чи не найвище несприйняття режиму.

Іранська влада чудово знала про цей потенціал і намагалася не допустити виникнення вуличного руху такого масштабу. Восени було де-факто скасовано обов’язковість носіння хіджабу і неформально підтримано низку розважальних заходів, які, за словами аналітиків, мали на меті відвернути увагу молоді. Однак це не спрацювало і зараз іранці виходять на вулиці, руйнують символіку шиїтського Ірану та прямо виступають за повалення влади аятол і зміну режиму.

Протести наразі підтримали США та Ізраїль, у відповідь на що МЗС Ірану звинуватило їх у втручанні у внутрішні справи країни. При цьому Європейський Союз закликав до максимальної стриманості та діалогу. Однак народ Ірану вже говорить своє слово, а події у Венесуелі та повідомлення про ймовірну евакуацію Алі Хаменеї додають їм надію на падіння режиму.

Це не перші масштабні заворушення в Ірані. Нинішня хвиля протестів вписується у давню лінію боротьби з режимом, кульмінацією якої стали бунти після загибелі Махси Аміні у 2022 році. Тоді протест остаточно вийшов за межі соціально-економічних вимог і перетворився на екзистенційний виклик ісламській республіці як системі. Нинішні виступи демонструють, що цей конфлікт не був приглушений, а лише накопичувався. Найближчі дні стануть вирішальними і покажуть, чи режиму вдасться задавити протест силою, чи Іран матиме шанс на майбутнє без ісламського режиму, який десятиліттями переслідує християн і живить продовження війн на Близькому Сході.