США повалили режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі

Американська армія завдала удару по військових об’єктах, а над Каракасом були помічені військові гелікоптери. Через кілька годин з’явилося повідомлення, що венесуельський диктатор Ніколас Мадуро та його дружина були схоплені та вивезені до США. Американський держсекретар Марко Рубіо так прокоментував  мотивацію сьогоднішніх дій:

«Мадуро не є президентом Венесуели, а його режим не є легітимним урядом. Мадуро є головою «Картелю де Лос Солес» — наркотерористичної організації, яка взяла під контроль країну. Йому вже висунуто звинувачення у торгівлі наркотиками у Сполучених Штатах», — заявив Марко Рубіо.

Абсолютно очікувано ці події засудили Китай, Іран, Хезболла, Хамас і, звичайно, Росія. Для останньої це означає втрату одного зі своїх союзників, а також демонстрацію того, чим насправді відрізняється спецоперація для повалення нелегітимного диктатора від геноцидної війни проти сусіда, яка триває роками. Російське МЗС опублікувало цинічну заяву із засудженням дій США та закликом розв’язувати «претензії через діалог». Також Москва підтримала скликання Радбезу ООН через сьогоднішні події у Венесуелі, проте з попереднього досвіду ми знаємо, що це не має сенсу.

Російські пропагандисти відразу почали шукати аналогії з вторгненням РФ в Україну у лютому 2022 року. Проте такі порівняння безглузді, адже історичні передумови, сучасний контекст і форма реалізації абсолютно різні. Режим Ніколаса Мадуро не підтримує народ, про що свідчать як періодичні протести (наймасштабніші відбулися 7 років тому), так і сфальсифіковані вибори 2024 року.

Також яскравим свідченням правдивості цього є неготовність венесуельської армії захищати режим і вуличні святкування з національними прапорами після захоплення Мадуро. Ще, на відміну від Росії, американських військових не спіткала доля російських десантників у Гостомелі, а США не чинили насилля щодо цивільних. Саме російська «СВО» пішла не по плану, бо це ніяка не «спецоперація», а війна проти всього українського народу і швидкий успіх США лише підтверджує, наскільки сильно відрізняються ці історії.

Швидке повалення режиму Мадуро є вкрай вигідним для України в контексті падіння чергового диктатора, а також це потенційно призведе до падіння цін на нафту, а відтак і ослаблення РФ. Кремлівська влада втрачає деяких союзників (Мадуро, Асада), проте все ще має підтримку від інших авторитарних режимів, які, будемо сподіватися, колись успадкують долю цих диктаторів.