Росія через церкву і війська нарощує свій вплив у Африці

April 7, 2025

Як повідомляє Центр протидії дезінформації, Росія зміцнює свої позиції в Африці через пряму військову присутність і діяльність Російської Православної Церкви. Остання активно нарощує вплив у Центральній та Західній Африці, виправдовуючи це вже знайомим лозунгом «захисту православних».

РПЦ має понад 200 парафій у 30 африканських державах. За даними Центр протидії дезінформації, половина з них були відкриті лише у 2022 році. За останні три роки Кремль залучає інформаційні та військові ресурси для протидії західній присутності, що включає так звану боротьбу з «колонізацією». Цей наратив легко сприймається африканськими народами, однак дії Росії де-факто містять ознаки реколонізації та політичного впливу на ці країни.

Вплив РПЦ доповнює військову присутність росіян у Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Малі, Мозамбіку, Нігері, Буркіна-Фасо та інших. Торік Малі, Нігер і Буркіна-Фасо утворили Альянс держав Сахеля, який пов’язаний з російською армією у Західній Африці. Їхні зв’язки стають дедалі тіснішими і Кремль вже обіцяє надати військову техніку та інструкторів. Альянс держав Сахеля налаштований дуже вороже проти України, а Малі взагалі визнає нашу державу терористичною.

Паралельно з цим Москва сформувала із російських православних парафій Патріарший екзархат Африки, який перебуває у прямому конфлікті із Александрійським патріархом, після визнання останнім Православної Церкви України. Священники екзархату їдуть на навчання в Росію, де вивчають не просто православне богослів’я, але активно залучаються саме до воєнної пропаганди РПЦ. Вони відвідують військові форуми в Москві, а потім на батьківщині повторюють для своєї пастви найбільш абсурдні фейки про Україну. 

Церковну роль в «русифікації» Африки не можна применшувати, адже священники російського екзархату виявилися справді успішними в поширенні пропаганди. Їхні основні наративи були чітко окреслені ще на другому саміті «Росія-Африка» влітку 2023 року. Тоді патріарх Кирило заявив, що цінує давнє християнське коріння в Африці, та протиставив політику Кремля історії західної колонізації континенту. Деколонізаторський популізм і критика західного світу є основними ідеями, які легко поширюються в Африці разом із лояльністю до Росії, Китаю та інших авторитарних режимів.

Коли російський і китайський вплив у Африці посилюється, то США навпаки — залишають континент на поталу пропаганді. Європейський вплив там постійно скорочується, чому сприяє підбурювання росіянами ворожнечі африканців проти Заходу. Для України це означає зростання ворожості континенту, адже російська пропаганда представляє українців частиною «західних колонізаторів», хоча наш народ ніколи не мав такого досвіду.