Інші релігії — це різні дороги до Бога? Папа Франциск зробив чергову суперечливу заяву

«Якщо ви почнете сваритися, «моя релігія важливіша за вашу, моя правдива, а ваша ні», то куди це нас приведе? Є лише один Бог, і кожен з нас має свою мову, щоб прийти до Бога. Деякі є сикхами, мусульманами, індуїстами, християнами, і це різні шляхи [до Бога]». 

Ця заява обурила багатьох християн, адже визначення інших релігій як шляхів до Бога прямо суперечить Біблії, церковній традиції і самим основам християнства. Релігії, які не визнають божественність Христа і Його відкупну жертву не можуть вважатися християнами шляхом до Бога, адже Сам Ісус прямо сказав про Себе: «Я є шлях, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Євангеліє від Івана 14:6). 

Ця заява є посяганням на головне вчення християнства: віра в Ісуса Христа необхідна для спасіння. Якщо всі релігії — це просто шляхи до Бога, то який сенс у місіонерстві і поширенні Євангелії? Своєю заявою папа фактично знецінив тяжку роботу місіонерів Азії, які часто ризикують своєю безпекою і навіть життям, щоб привести людей до Христа.

Риторика папи подібна до постмодерного тлумачення релігії, коли конкретика і однозначність віровчення поступаються зручності й толерантності. Погодьтеся, складно уявити, щоб апостол Павло чи Петро, проповідуючи язичникам, називав культ Артеміди чи Марса «дорогами до Бога».

Оцінку інших релігій не потрібно зводити до крайнощів. Якщо ми заперечуємо насилля на релігійному ґрунті чи переслідування інакодумців, то це не означає, що потрібно визнавати правоту позиції носіїв фальшивих релігій. Кожен сам обирає собі віру і це ніяк не заперечує той факт, що християни можуть негативно оцінювати саме вірування і доктрину іншої релігії, залишаючись при цьому доброзичливим і чуйним до її носія.

Окрім твердження про «різні дороги до Бога» папа зробив ще кілька суперечливих заяв. Він надто вже компліментарно висловився щодо Китаю, хоча ця країна з комуністичним урядом входить до першої двадцятки переслідувачів християн (за версією Open Doors). Одначе Франциск висловив своє захоплення КНР:

«Я захоплююся Китаєм, я поважаю Китай, це країна з тисячолітньою культурою, здатністю до діалогу та здатністю розуміти один одного, що виходить за рамки різних демократичних систем, які вона мала».

Звичайно, Ватикан намагається роками побудувати стосунки з Китаєм заради вірян в цій країні, проте таке відверте захоплення антихристиянським урядом виглядає як заперечення тяжкого становища вірян і релігійної несвободи.