Синаксис Константинопольського патріархату засудив «руський мір» і вплив РПЦ в Африці

Російська агресія внесла багато нового в порядок денний патріархів. Вони зокрема обговорили нинішні міжправославні стосунки в контексті війни в Україні та становище православ’я у країнах Балтії. Особливе місце в діалозі ієрархів зайняло питання оцінки ідеології «руського міра», яка подається Російською православною церквою як офіційна і бажана для всієї РФ.

Як повідомляє Orthodox Times, вони чітко засудили цю ідеологію та перетворення Церкви на світську інституцію, а також її використання для просування державних інтересів і нинішню війну в Україні після російського вторгнення у суверенну державу.

У комюніке Синаксису наголошується, що «зібрані Архиєреї звертаються своїми думками та молитвами до мільйонів наших братів, які живуть в Україні, і моляться до Князя Миру за негайне припинення війни та встановлення справедливого і стабільного миру в Україні. в охопленій війною Україні». Також вони згадали тих, хто страждає від війни на Близькому Сході, в Сирії та Лівані. 

В контексті російської агресії православні ієрархи звернули увагу і на питання церковної агресії РПЦ в Африці. Про цю проблему в Україні не часто говорять, однак для африканських православних це вагомий виклик ще з 2020 року. Олександрійський патріарх Феодор II надіслав листи з черговим обуренням та вимогою визнати неприпустимим вторгнення Московського Патріархату в юрисдикцію Олександрійського Престолу.

Проблеми втручання і тиску з боку РПЦ розпочалися після визнання ПЦУ. На практиці це було корупційне розширення російських впливів і спроби нав’язати Олександрійського Патріархату  свою волю. У 2022 році Вселенський Патріарх нагадав РПЦ, що створення «Екзархату» в межах юрисдикції Олександрійського Патріархату є неканонічним». 3 вересня Синаксис одностайно і рішуче засудив вищезазначену незаконну діяльність РПЦ і висловив підтримку Олександрійському Патріархату та Православній Церкві України.

Як бачимо, поступово формується опозиція до свавілля РПЦ у православному середовищі, що свідчить про активізацію «духовного імунітету», хоча й досить пізно. Протягом останніх років спостерігаємо збільшення дистанції між Константинопольським і московським патріархами, однак серед всіх православних церков російські впливи все ще наявні.