Американський учень, попри заборону, свідчить про Христа у випускній промові

Міхей Прайс — випускник середньої школи, якого обрали для виголошення підсумкової промови. Він додав до свого виступу кілька речень про важливість віри, які не узгодив із керівництвом школи. Юнак почав свою промову зі слів «честь, хвала і слава моєму Господу і Спасителю Ісусу Христу...», а завершив натхненним посланням про Христа:

«Клас і всі, хто сьогодні в аудиторії! Я тут, щоб сказати вам, якщо у вас немає нічого з цього у вашому житті і ви не можете знайти відповідь, мій Господь і рятівник — ваша відповідь. Він дасть тобі істину, дорогу й життя».

Керівництво школи було обурене такою сміливістю та позбавило випускника урочистого вручення диплома. Попри тиск працівників школи, юнак отримав підтримку від своїх однокласників та присутніх гостей. Вони зустріли його промову оваціями. Міхею довелося пізніше забирати свій диплом лише у кабінеті директора і після отримання догани.

Його вчинок та наслідки стали вірусними в інтернеті і чимало людей підтримали юнака в його прагненні ділитися вірою. Однак були й критики, які вважають євангельське послання й промові неприйнятним. Сам Міхей потім розповів, що мріяв виступити з промовою на випускному ще в 5 класі, а коли у 8 класі він став відданим баптистом, то вже знав, що його промова буде присвячена Христу.

Прайс сказав, що він подав до школи вісім чернеток своєї промови, і йому наказали вилучити частини, які були присвячені релігії. Попри те, що він знав про наслідки, юнак заявив, що повинен був говорити від серця: «Я просто не можу стриматися від свідчення про те, що Христос зробив у моєму житті. Він для мене все».

Вчинок Михая Прайса став відомим далеко за межі його рідного міста. Він надихнув багатьох інших молодих людей, а також отримав підтримку від своїх батьків, які заявили, що пишаються своїм сином. Попри тренд на секуляризацію, серед молодих людей є чимало відданих християн, які присвячують своє життя служінню Христу, а також готові свідчити про Нього, хоча їх слова дуже часто зможуть сприйматися вороже. Ця ситуація відкрила і певна обмеженість свободи слова та свободи віросповідання, адже в умовах показної світськості християн змушують мовчати і приховувати, ким вони є насправді.