У Нідерландах вчені протягом 15 років досліджували проблему незадоволеності підлітків своєю статтю та дійшли висновку, що переважна більшість дітей, які не приймають свою стать, виростають із цього, а їх «трансгендерний» досвід всього лише проблема перехідного періоду.
Вчені дослідили зміни в житті 2772 осіб протягом їх дорослішання від 11 до 26 років. На початку дослідження 11% дітей раннього підліткового віку висловлювали різний ступінь «гендерної незадоволеності». Однак це суб’єктивне ставлення зовсім не є сталим, а з віком неприйняття своєї статі спадає в абсолютної більшості опитаних.
Дослідники виділили три траєкторії зміни розвитку гендерної незадоволеності: відсутність гендерної незадоволеності (78%), зменшення гендерної незадоволеності (19%) і зростання гендерної незадоволеності (2%). Таким чином з часом абсолютна більшість з потенційних трансгендерів підтвердили спадання своєї незадоволеності статтю внаслідок дорослішання.
Важливо зазначити і обставини, які сприяють кризі ідентичності. Відповідно до результатів дослідження, жінки частіше повідомляли про те, що вони незадоволені своєю статтю. Це фіксувалося разом із нижчою самооцінкою, більшою кількістю поведінкових і психологічних проблем і негетеросексуальною орієнтацією.
Автори дослідження підсумовують: «Гендерна незадоволеність, хоча і є відносно поширеною в ранньому підлітковому віці, загалом зменшується з віком і, здається, пов’язана з погіршенням самооцінки та психічного здоров’я протягом усього розвитку».
На тлі цього дослідження цілком логічно виглядають закони та обмежувальні заходи, запроваджені у Великій Британії та деяких штатах США, якими забороняється використання блокаторів статевого дозрівання, а також будь-якого хірургічного втручання щодо неповнолітніх із гендерною дисфорією. Будь-яке втручання хімічне чи хірургічне не може вважатися засобами оборони здоров’я для підлітків із розладами ідентичності.
Сьогодні дедалі більше дослідників, медиків та політиків звертають увагу на безглуздість трансгендерного порядку денного й вимог активістів надати всі можливості для затвердження самоназваного гендеру. Підтвердженням цих загроз слугує витік файлів із внутрішнього форуму обміну повідомленнями Всесвітньої професійної асоціації трансгендерного здоров’я (WPATH), які опублікувала у березні неурядова організація Environmental Progress.
WPATH є ключовим лобістом трансгендеризму, а її висновки стають основою позицій медичних асоціацій, систем охорони здоров’я та приватних клінік у всьому світі. Проте діяльність WPATH «не відповідає стандартам доказової медицини, а її члени проштовхують імпровізовані методи лікування. Вони повністю усвідомлюють, що діти та підлітки не можуть усвідомити наслідки дій для «підтвердження статі», а в деяких випадках, через низьку медичну грамотність, також не можуть зрозуміти їхні батьки».
Варварські методи надання медичної допомоги «трансгендерним» підліткам і дорослихмвключають блокування їх статевого дозрівання, введення перехресних гормонів, а пізніше й здійснення операцій зі зміни статі. Ці дії абсолютно не виправдані та потенційно травматичні (сьогодні зростає кількість колишніх трансгендерів, які шкодують про операцію), адже підліток із проблемами ідентичності потребує підтримки для здорового дорослішання, а не підтримки консервації його розладів.
