Представники МОН та Всеукраїнської Ради Церков обговорили співпрацю в освітній сфері

April 7, 2024

4 квітня відбулася зустріч за участі міністра освіти Оксена Лісового, інших чиновників відомства та представників Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. У центрі обговорень були різні питання співпраці церкви і держави в освітній сфері, зокрема академічна підготовка капеланів, а також сертифікація вищих духовних навчальних закладів, що необхідно для утвердження інституту капеланства.

Представники міністерства і церков обговорили нагальні питання акредитації навчальних програм, а також ліцензування духовних навчальних закладів. Учасники зустрічі домовилися поглиблювати співпрацю, а міністр Лісовий наголосив на потребі відновлення довіри між церквою та державою:

«Впродовж довгого періоду часу релігійні організації України були до певної міри дискриміновані в освіті у зв’язку з тим, що ставлення до них формувалося через призму фальшивих речей - церкви-симулякра. Війна показала «хто є хто», і ця зустріч є черговим кроком в напрямі розвитку співпраці між МОН та українськими церквами та релігійними організаціями», — зазначив у виступі Оксен Лісовий.

Учасники зустрічі обговорили також питання наявності і легального статусу капелана у навчальних закладах, яке загострилася після прецеденту 11-ої школи в Тернополі, в якій керівництво уклало договір зі священником УГКЦ для формування шкільного капеланства. Попри бажання керівництва школи та батьків учнів, в офісі освітнього омбудсмена засудили таку співпрацю, назвавши її «втручання конфесії в освітній процес і порушення світського характеру освіти» та рекомендували розірвати договір із капеланом.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав наголосив на важливості академічного капеланства та зазначив, що не тільки учні та студенти, а й викладачі потребують особливого супроводу душпастирів. «Освітяни — це особливе багатство нашого народу, і тому ми разом мусимо їх підтримати», — сказав він.

Співпраця між ВРЦіРО та МОН базується на укладеній 2021 року угоді, що передбачала введення в школах курсів морально-духовного спрямування, а також співпрацю стосовно освіти неповнолітніх в’язнів. Протягом останніх років спостерігаємо, як зросла гуманітарна та просвітницька роль церкви, як християни бралися закривати ті сфери, де держава виявилася слабкою.

Попри радянські стереотипи та упередження щодо церкви, Сьогодні формується база для поступового налагодження стосунків між державною освітньою сферою, церковними закладами освіти і церквою загалом. Дуже важливо, щоб діти-християни мали достатні можливості на свободу віросповідання в освітньому процесі, щоб їх права були цілком захищені.