Як американські зірки зробили «Оскар» тріумфом вбивства євреїв

«Шпилька символізує колективну підтримку негайного та постійного припинення вогню, звільнення всіх заручників і термінове доправлення гуманітарної допомоги мирним жителям у Газі», — йдеться в пресрелізі групи Artists4ceasefire, яка організувала кампанію. Однак коріння символу зовсім інше.

Історія про символічну червону руку відносить нас у 2000 рік, коли в Рамаллі палестинці вчинили показовий самосуд над двома резервістами ЦАХАЛу, Вадимом Нуржицем та Йосефом Авраамі. Двоє ізраїльтян повернули не туди і були заарештовані та доставлені до поліцейського відділку, але те, що сталося потім виходять за межі здорового глузду. Палестинці, дізнавшись, що у відділку утримуються два ізраїльські солдати, взяли приміщення штурмом і буквально розірвали резервістів і поглумилися над їхніми тілами.

Закривавлені руки в цьому контексті символізують одного з учасників лінчування Абдула Азіза Салеха, який підійшов до вікна та похвалився натовпу закривавленими руками після вбивства ізраїльтян. Пізніше «червоні руки» стали одним із символів пропалестинських рухів і кампаній та використовуються до сьогодні особливо в середовищах митців, які засуджують Ізраїль.

Червона рука на червоній доріжці не була випадково. Вся церемонія цьогорічного “Оскару” проходила в контексті антиізраїльських протестів. Коли зірки вийшли на червону доріжку, біля театру «Долбі» зібрався великий натовп протестувальників на підтримку Палестини і гостям церемонії доводилося буквально пробиратися крізь розлючений натовп.

Вже на самій церемонії політичне домінування перейшло до групи Artists4ceasefire, яка організувала перформанс проти ЦАХАЛу та американської допомоги Ізраїлю, прикривається буцімто гуманістичними ідеалами, але де-факто мобілізує знаменитостей для лобіювання інтересів противників Ізраїлю.

Загальна атмосфера антиізраїльського «Оскару» вкотре підтвердила цинізм та відірваність знаменитостей від реальності. Ймовірно, більшість з тих, хто одягнув червоний знак з рукою, не цікавилися історією про лінчування в Рамаллі, однак це лише підтверджує цинізм культурного істеблішменту. Голлівудські зірки часто беруть участь у пацифістських перформансах в стилі «просто припинити стріляти», однак вони не готові блати реальну відповідальність за війни і спротив терористичній загрозі, бо з мирного Лос-Анджелесу дуже просто й безпечно виголошувати гучні заяви.