Українські мери і прем’єр-міністр Естонії: росіяни оголосили в розшук відповідальних за декомунізацію

У списку успішних декомунізаторів прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, колишній очільник МВС Латвії Марія Голубєва, міністр культури Литви Симонас Кайріс, міські голови Рівного Олександр Третяк та Луцька Ігор Поліщук.

Безглуздість російських слідчих сама по собі не є новиною. Проте в цій історії яскраво простежується пріоритетність радянської спадщини для сучасної росії. Знесення пам’ятників і перейменування вулиць і міст виявилися надто болючими для кремля, і це визнав речник кремля Дмитро Пєсков, який сьогодні назвав процес декомунізації «наругою над історичною пам’яттю».

Офіційна декомунізація в Україні розпочалася з весни 2015 року і триває донині. Це важливий юридичний та ідеологічний процес звільнення від радянського культурного та політичного спадку. Для України та інших пострадянських держав декомунізація є наслідком прагнення до суб’єктності й свободи, а також засудження людиноненависницької ідеології.

Після повномасштабного російського вторгнення декомунізація посилилася і в країнах Балтії. У Литві, Естонії та особливо Латвії демонтовано пам’ятники й монументи комуністичної епохи, які прославляли радянську армію. У кремлі ці події сприйняли як особисту образу, адже це був явний символ відкидання спадщини СРСР та пам’яті про зв’язок з москвою.

Для народів, які найбільше постраждали від радянської диктатури, процес декомунізації тотожний відкиданню старих імперських наративів, а для християн цих країн — це ще й символ духовного звільнення. Хоча кремлівська влада намагається формувати образ росії як «християнської держави», однак за умовно православною риторикою криється тоталітарна радянська традиція, яку росія зберігає та всіляко перешкоджає іншим позбутися комуністичного спадку.