Минув майже рік після арешту британки Ізабель Вон-Спрус, яка молилася біля абортивної клініки. Поліція нарешті відмовилася висувати їй звинувачення та вибачилася за два безпідставні арешти.
Ця історія розпочалася минулого вересня у Бірмінгемі (Англія). Тоді поліція заарештувала жінку, яка мовчки молилася біля клініки, де проводять аборти. Правоохоронці Бірмінгема підійшли до Ізабель Вон-Спрус, коли вона просто стояла на тротуарі. Не було жодних ознак активного протесту, але жінку заарештували, бо вона зізналася, що можливо мовчки молилася у своїй голові.
Під час затримання поліціянти говорили жінці: «Ви сказали, що молилися, це і є злочином». У 2014 році територія біля абортивної клініки оголошено зоною обмеженого доступу, де заборонені протести, збори чи будь-яке вираження несхвалення. Цього року британські законотворці посилили обмеження. Закон про громадський порядок, схвалений парламентом у травні, забороняє «вплив» у зоні 150 метрів навколо абортаріїв. Таким чином влада буквально витісняє захисників життя за межі найменшого впливу на потенційних клієнтів таких закладів. Особливий статус вигідний для клініки, адже унеможливлює діяльність пролайф активістів біля будівлі та навіть на сусідніх вулицях.
Історія з британською клінікою привернула увагу християн не лише в Англії, але в різних куточках світу. Хіба можна переслідувати людину, яка просто молиться? Для демократичних країн відповідь очевидна, тому прецедент із пані Вон-Спрус викликав занепокоєння і в керівництві поліції. Міністр внутрішніх справ Суелла Браверман роз’яснила підлеглим, що «тиха молитва сама по собі не є протизаконною» і що «дотримання законних поглядів, навіть якщо ці погляди можуть образити інших, не є кримінальним злочином».
Після багатомісячного розслідування поліція все ж дійшла висновку, що мовчазна молитва Ізабель Вон-Спрус не може бути підставою для висунення звинувачень. Жінка привітала це рішення, але виразила стурбованість кризою свободи у своїй країні:
«Важливо підкреслити надзвичайно шкідливі наслідки цього випробування не лише для мене, а й для всіх, хто стурбований фундаментальними свободами у Великій Британії. Ситуація, яка сталася зі мною, сигналізує іншим про те, що вони також можуть зіткнутися з арештом, допитом, розслідуванням і потенційним судовим переслідуванням, якщо їх зловлять за каристуванням свободи думки».
Безпідставність і абсурдність затримання очевидна, але навіть коли б вона відкрито виражали протест абортам, хіба це привід для затримання у демократичній державі? Чому християни зазнають обмежень у праві вираження своєї позиції щодо моральних і соціальних питань? Відповідь знову криється в тотальній секуляризації і втраті британськими християнами впливу на суспільство.
