Чергова осінь і чергові дискусії про мігрантську кризу на польсько-білоруському кордоні. Польський фільм «Зелений кордон» потрапив у скандал, адже його автори зобразили кремлівську провокацію з афганськими та сирійськими біженцями на кордоні буцімто як репресивні дії польської влади.
Це історія про події осені 2021 року. Тоді білоруський режим Лукашенка організував потік біженців із Сирії та Афганістану, щоб спровокувати конфлікт довкола питання допуску/недопуску цих людей у ЄС через Польщу. Лукашенко та путін використовували цей привід задля дестабілізації кордонів ЄС перед вторгненням в Україну, а їх спецслужби навмисно звозили мігрантів до кордону. Попри це польські ліві влаштували кампанію за допуск цих людей на свою територію, а однозначну охорону кордону порівнювали із нацизмом.
5 вересня на Венеціанському кінофестивалі відбулася міжнародна прем’єра стрічки «Зелений кордон» авторства Агнешки Голланд. Ця жінка має конкретні ліві амбіції серед європейської кіноеліти та використовує кіно як пропагандистський важіль. Вона послідовно критикує польську консервативну владу і представляє її як «загрозу демократії» (при цьому жінка не проживає у Польщі).
Коментуючи маніпулятивне зображення «жорстокості» польських прикордонників у фільмі, Агнешка Голланд зізналася, що «хотіла дати голос тим, кого ніхто не хоче чути». При цьому біженцям з України, за її словами, не потрібен її голос, бо «інші можуть зняти про них фільм».
Зйомки проходили поблизу Варшави. Робота над постановкою трималася в найсуворішому секреті і, як виявилося, недаремно. Річ у тім, що фільм є аболютно пропагандистським, а режисер маніпулює почуттями глядача так, ніби прикордонна криза не організована кремлем.
Те, як зображено саму кризу мігрантів та роль польських прикордонників, викликало обурення в громадськості. «У Третьому Рейху німці створювали пропагандистські фільми, в яких поляків показували як бандитів і вбивць. Сьогодні для цього у них є Агнешка Голланд…», – прокоментував скандал міністр юстиції Збігнев Зьобро.
Події 2022 року продемонстрували, наскільки хибною виявилася наївність щодо білоруської прикордонної кризи і якими маніпулятивними були звинувачення прикордонників. Польща стала притулком для мільйонів українців, однак цей факт для режисера «Зеленого кордону», вочевидь, нічого не означає у порівнянні зі скокусою вчергове представити польську владу авторитарною.
У квітні цього року польський суд визнав винним журналіста TOK FM Пьотра Масляка у зведенні наклепу на прикордонну службу, коли він порівняв її із загонами СС, проте польські ліві продовжують використовувати недопуск звезених у Білорусь біженців як привід звинуватити консервативний уряд у жорстокості та навіть «фашизмі».
