Через рік після скандалу Amnesty International відновлює роботу в Україні

В Офісі Президента жорстко розкритикували звинувачення організації, а гучна суспільна реакція спричинила звільнення працівників українського офісу та фактичне зникнення АІ з публічного простору. Цей рік для Amnesty International був відносно мовчазним, проте діяльність організації все ще залишається сумнівною. Після скандального звіту АІ пʼять експертів з міжнародного гуманітарного права дев’ять місяців вивчали його та визнали «недостатньо обґрунтованим», однак цьому не слідувало публічного визнання неправоти і вибачень організація не принесла.

Рік минув і тепер Amnesty International повертається в Україну. Її працівники намагаються відновити свої контакти у владних структурах. Вони вже зустрічалися з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем (який все ще зберігає критичне ставлення) та представниками МВС та СБУ.

Попри низку скандалів (звіт 4 серпня, звинувачення українців з боку генсекретаря Аньєс Калламар, неготовність назвати підрив Каховської ГЕС воєнним злочином, критика Міжнародного кримінального суду за нібито непропорційно велику увагу до України) АІ претендує на повернення свого авторитету і впливу.

Правозахисні організації часто очікують особливого статусу і прав через буцімто велику суспільну роль, ігнорують критику та позиціюють себе монополістами в трактуванні прав людини. Дуже впевнено прокоментував повернення в Україну заступник директора регіонального офісу АІ Східної Європи та Центральної Азії Денис Кривошеєв: «Amnesty можна кенселити, але все ж таки це глобальний, авторитетний, найстаріший міжнародний рух. Ну куди без нас?» Минулого місяця в інтерв’ю Суспільному він повідомив, що наразі триває робота над відновленням впливу організації після торішнього скандалу.

Повернення Amnesty International не означає зміну позицій. Якщо проаналізувати їх підсумковий звіт за 2022 рік, то бачимо поруч із нагальними проблемами воєнних злочинів запит на актуалізацію так званих прав ЛГБТ та критику України за невизнання трансгендерів жінками для їх виїзду за кордон у воєнний час.

AІ діє в Україні багато років. Організація долучилася до низки сумнівних кампаній, серед яких лобіювання інтересів ЛГБТ, фактично організація кампанії за ратифікацію Стамбульської конвенції, систематичне долучення до феміністичних масових заходів (включно із маршем 8 березня), критики декомунізації та засудження заборони Компартії в Україні.