З початку повномасштабного російського вторгнення авторитет і ставлення українців до інших держав та міжнародних організацій значно похитнулися. З одного боку, ми побачили справжню підтримку від західних сусідів та суттєві масштаби військової допомоги зі Сполучених Штатів, однак про авторитет деяких колись впливових організацій сьогодні без іронії не згадати.
Чи не найбільше розчаровує Організація Об’єднаних Націй, яка виявилася абсолютно безсилою перед повномасштабною агресією в центрі Європи. Скептицизм чи відвертий осуд ООН має, як мінімум, три причини:
- Організація не має дієвих важелів впливу та реальної політичної волі їх створення, щоб зупинити агресора.
- Росія як держава-агресор все ще є постійним членом Ради безпеки ООН і має право вето.
- Значна частина держав знаходиться під впливом росії і Китаю та просто ігнорує російське вторгнення як факт агресії.
Пасивність ООН та відвертий скептицизм її керівництва давно є предметом критики, а після витоку секретних документів в США стало відомо неприємну інформацію про реальну позицію Антоніо Гутерріша. Як повідомляє The Washington Post серед таємних документів були дані із розмовами очільника ООН та його секретарем Стефаном Дюжарріком, в яких Гутерріш говорив, що був «дуже розлючений» під час свого візиту до Києва. Він сказав Дюжарріку, що він поїхав в Україну, щоб допомогти, але українці «роблять усе, щоб нас ліквідувати». Тут вочевидь йдеться про досить часту критику ООН з боку українців за пасивність організації.
Генсек ООН приїхав до Києва 8 березня і ця поїздка принесла йому розчарування та велике незадоволення Володимиром Зеленським. Гуттерішу не сподобалося нагородження українських військових, на якому довелося бути присутнім, адже це був певний жест підтримку українській стороні, а лідер ООН намагався зберігати нейтралітет.
Пізніше прессекретар Гутерріша підтвердив оприлюднену інформацію, що очільник ООН «дійсно був неприємно здивований тим, що церемонія нагородження була додана без консультації в кінці його дуже продуктивної зустрічі в Києві з українськими лідерами».
У засекречених документах також містилася оцінка ООН Сполученими Штатами. У Вашингтоні явно не задоволені політикою Гуттеріша, який «настільки прагнув зберегти угоду, що був готовий піти назустріч інтересам Росії». Також в документах йдеться, що він «підкреслював свої зусилля щодо покращення експортних можливостей Росії, навіть якщо це стосувалося російських юридичних чи фізичних осіб, що перебувають під санкціями».
Всі ці повідомлення лише підтверджують справедливість критики ООН, слабкість цієї організації та втрату первинного духу і цінностей, на яких вона була заснована. У 1945 році після перемоги над нацизмом світ шукав механізми, якими можна не допустити ти зупинити агресорів, які чинять геноцид. Сьогодні ж ООН здатна лише організувати зерновий коридор (найперше, в інтересах інших держав) та намагатися зберігати баланс між сторонами «конфліктів».
