«Оскар» проігнорував Україну і політично, і в номінації

Володимир Зеленський мав слово на кінофестивалях в Каннах, Венеції та Берліні. Виступав він і на врученні музичної премії Греммі, проте «Оскар» виявився церемонією з дещо іншим контекстом. За інформацією порталу Variety, продюсер концерту Вілл Пекер відмовив Зеленському у виступі, адже не поділяє ідею надання особливої уваги війні в Україні. Наша війна для нього є протистоянням білих проти білих і якщо Голлівуд не надає особливої уваги війнам, в яких страждають чорношкірі, то не має надавати слово і українському президенту.

Відмову у виступі зеленському розкритикував очільник МЗС Дмитро Кулеба. В інтерв’ю німецькому виданню Bild він заявив наступне: «Я думаю, якщо “На західному фронті без змін” отримає “Оскар” за найкращий іноземний фільм у той час, коли президенту Зеленському, який воює, очолює країну, яка бореться у найбільшій війні в Європі з часів Другої світової війни, не дозволять виступити на “Оскарі”, ви не знайдете кращого прикладу лицемірства топменеджерів і продюсерів кіноіндустрії».

Ось тут є одне «але». Стрічка «На західному фронті без змін» не стала кращим фільмом, а отримала тільки «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою. Абсолютним переможцем стала фантастична картина «Всюди й відразу», яка забрала 7 нагород. Попри масштаб російської агресії та глобальні наслідки від неї, воєнний порядок денний актуальний хіба для деяких країн.

Досить неоднозначно і навіть цинічно виглядає нагородження картини «Навальний» як кращого документального фільму. Цікаво, що дружина російського ув’яненого політика під час нагородження не згадала російську агресію проти України. У цій номінації змагалася і українська стрічка «Будинок зі скалок» про життя дітей у притулку в Лисичанську.

Цьогорічна церемонія «Оскару» продемонструвала, що в Голлівуді зберігаються ті самі тренди, що і до російського вторгнення. Кінокритики і культурна еліта зосереджені на расових питаннях та внутрішньому порядку денному. З одного боку, вони лицемірно намагаються надати розважальним заходам соціальної значущості (ніхто не говорив про аполітичність, коли мова йшла про BLM або MeToo). З іншого боку, надати слово президенту країни, яка відчайдушно бореться за своє виживання, виявляється зайвим кроком для голлівудської еліти, бо вони не бажають «політизувати» своє безпечне комфортне життя в достатку.