«ЛГБТ-правозахисники» звинувачують ЗСУ та церкву і спекулюють темою патріотизму

9 лютого так званий «правозахисний» центр «Наш світ» опублікував річний звіт під назвою «Битва за волю. Становище ЛГБТК в Україні у 2022 році». Вочевидь, це спроба надати гендерному активізму екзистенційного сенсу, подібно до боротьби України за свою незалежність. Таке посилання є цинічною маніпуляцією, але подібних тверджень про «гей-патріотизм» у звіті чимало.

«Наш світ» — організація, яка забезпечує юридичну підтримку лгбт-руху в Україні, а протягом останніх років ще паразитує на українській тематиці та ідеї спротиву росії задля проштовхування своєї ідеології та навіть законопроектів (саме вони лобіюють проект закону #5488, яким передбачається криміналізація людей, котрі протистоять ЛГБТ).

Підбиваючи підсумки 2022 року, «Наш світ» засуджує Всеукраїнську раду церков і релігійних організацій за їх активну християнську і просто громадянську позицію, коли церкви відкрито виступили проти Стамбульської конвенції. Звичайно, Церква не має підлаштовуватися під симпатію лівих, тому критика є цілком закономірною. Що справді обурює, так це спроба прив’язати позицію християн до «русського міра» і протиставити сімейні цінності та патріотизм: «заяви ВРЦіРО та окремих церков ясно демонструють, що вони й досі вповні поділяють ту частину ідеології «Русского міра», що стосується ґендерних та ЛГБТ питань».

Та найбільше обурює в цьому звіті звинувачення українських військових у гомофобії так, ніби цей чинним має бути показником «ганьби» для солдата. «У 2022 році було задокументовано 16 випадків порушень прав за ознаками СОҐІ з боку військовослужбовців ЗСУ/ТрО, а також воєнізованих формувань». Далі читаємо рекомендації, які надають автори звіту для Міністерства оборони: «проводити з особовим складом освітні заходи з формування толерантного ставлення та неприпустимості порушення прав людини відносно ЛГБТК, а також ретельно і неупереджено розслідувати випадки гомо/трансфобної поведінки з боку військовослужбовців і притягати винних до відповідальності». Вельми дивно виглядає розуміння «правозахисниками» пріоритетності завдань армії.

У низці розділів звіту простежуємо спробу створити образ українського спротиву як боротьби за найгірше трактування європейських цінностей. Вони не лише нівелюють реальну мотивацію військовослужбовців (на яких самі скаржаться за буцімто «гомофобію»), але й створюють хибне уявлення про перебільшену роль гомосексуалістів у війні. Частиною цієї маніпулятивної кампанії є ствердження, що у ЗСУ служать «тисячі ЛГБТК українців і українок». Доказів цьому, звичайно, ніхто не надав.

«ЛГБТ-правозахисники» опублікували у звіті вимоги до державної влади провести реформи, задля нормалізації та усілякого сприяння гомосексуального способу життя. Це стосується як органів місцевого самоврядування, так і міністерства освіти, обороні і внутрішніх справ. Наприклад, вони абсолютно серйозно трактують небажання українських військовослужбовців поділяти ЛГБТ-ідеологію як «гомофобію» і певне недопрацювання керівництва на шляху євроінтеграції.

Цікаво, що поруч із скаргами на неприйняття гомосексуального способу життя йдеться про їх потребу впливати на неповнолітніх. Наприклад, «Наш світ» вимагає від Міністерства освіти включити ідеї ЛГБТ-руху у шкільну програму та залучати організації гомосексуалістів для формування таких програм. Виходячи з опублікованих рекомендацій, у їх картині світу Україна зобов’язана проштовхувати ЛГБТ-ідеології на державному рівні та зробити її частиною національної ідеї.

На жаль, в розпал війни продовжуються спекуляції від організацій гомосексуалістів, які цинічно експлуатують теми патріотизму і перевертають реальність з ніг на голову. Проблему публікації звіту від «Нашого світу» не лише в їх критиці українського суспільства, церкви та війська, але насамперед в статусі і претензіях на вплив у нашій державі. Ця спільнота бере на себе право визначати, чому і за що воюють українські солдати, а також безпідставно звинувачувати противників ЛГБТ-руху у дотичності до «русского міра».