Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 20-21 листопада. Частка тих, хто святкує Різдво тільки 25 грудня зросла з 4% до 11%. Це незначний показник в контексті всієї країни, проте в обидві дати святкуватимуть його вже 25% (відповідно 36% святкуватимуть Різдво цьогоріч 25 грудня).
Соціологи також запитали про підтримку повного перенесення Різдва і схвалення такої ідеї висловили 44% опитаних. Тут простежуємо суттєву різницю з торішнім опитуванням, адже раніше таку ініціативу схвалювали лише 26% українців.
Ще влітку рішення про використання григоріанського календаря ухвалили два найбільших протестантських союзи церков — Церква християн віри євангельської України та Євангельські Християни-Баптисти. Поступовий перехід на 25 грудня — процес, який розпочався в протестантів ще до цього року, але великі суспільні зміни, пов’язані з війною, пришвидшують цей процес.
Православна Церква України також ухвалила рішення про дозвіл для окремих громад використовувати новоюліанський календар, проте для православних зміна дати є складнішою, адже вони відзначають багато інших свят, прив’язаних до календаря. Разом з цим, серед вірян ПЦУ Різдво 25 грудня підтримують 46%. Також висока підтримка такої ініціативи є серед греко-католиків.
Святкування Різдва та інших християнських свят за григоріанським календарем — це, безумовно, добра тенденція. У питанні свят ми поступово повертаємося до загальносвітової єдності християн. Однак тут постає один виклик, пов’язананий із секуляризацією і взагалі відмовою від Різдва.
Що саме люди будуть святкувати 25 грудня: народження Ісуса Христа чи умовний і душевний «X-mas»? Доєднуючись до західних традицій, важливо не перейняти кризу цих традицій. Різдво — це не просто атмосфера, смаколики, подарунки і час, проведений з сім’єю. Ці приємні атрибути лише частина традиції великої радості від народження Спасителя людства.
На жаль, дедалі рідше можна почути про справжню суть Різдва. Масова культура і публічний простір позбуваються християнського контексту, а відтак на зміну вертепу і святковому служінню в церкві приходить секуляризоване святкування, яке увібрало в себе західну культуру споживацтва і радянське зустрічання Нового року. Актуальність і подальше збереження негативних тенденцій простежуємо і в результатах листопадового опитування: третині молоді взагалі байдуже на Різдво, бо воно для них нічого не означає.
