Ангела Меркель багато місяців намагалася залишатися непублічною, проте час від часу виступала із неоднозначними заявами. Після погроз путіна ядерною зброєю вона знову взяла слово і на церемонії відкриття фонду Гельмута Коля та закликала сприймати слова путіна дуже серйозно:
«Варто сприймати слова серйозно, не ігнорувати їх, думаючи, що це блеф. Це в жодному разі не ознака слабкості або згоди, це ознака політичної мудрості», — сказала Меркель. А далі, розмірковуючи про те, що б робив Коль, вона заявила, що він «думав би про те, що наразі немислиме, майже неймовірне, а саме про те, як можна знову розвивати відносини з росією».
Скандальну заяву ексканцлера прокоментував колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник: «У це важко повірити: екс-канцлер, яка уможливила агресію Москви проти українців своїм багаторічним путінським затишком, безсоромно заявляє про те, «як можна знову розвивати з росією щось на зразок відносин».
Меркель хоче, щоб сучасна Європа обрала той самий шлях, яким вона йшла всі ці роки, щоб основним засобом знову стали перемовини, умиротворення агресора і так звана «помірність» в оцінках і рішеннях. Заклик серйозно поставитися до слів путіна і одночасно шукати шляхи до налагодження стосунків з росією означає лише одне — вона хоче, щоб європейські лідери поступилися перед ядерним шантажем.
Очевидно Меркель належить до табору політиків, які намагаються діяти в нинішніх умовах так, ніби можна все повернути назад і знову домовлятися. На початку вересня вона навіть виступила з пропозицією стати посередником у таких перемовинах, що знову наштоввхує на висновок про розбудову стосунків між Німеччиною та росією навіть після 2014 року.
Доки Меркель була при владі медіа та європейські еліти розглядали її як видатного політика, людину, котра об’єднує та зміцнює Європу (на противагу консерваторам, наприклад, з Польщі). Коли ж прийшли випробування, то справжня суть екскомсомолки вийшла на поверхню, а її промахи у внутрішній та загальноєвропейській політиці вже не можна приховати.
Ангела Меркель є однією з архітекторів нинішньої слабкості Євросоюзу. Вона проводила безвідповідальну політику зближення з рф, поставила Німеччину в залежність від російського газу і загалом була обличчям так званої «стабільної Європи», яка не ухвалює історичних чи різких рішень, навіть коли агресор дозволяє анексувати чужі території.
Слова Меркель про перспективи відновлення стосунків з росією звучать цинічно і вказують на те, що ексканцлер не шкодує про свою політику щодо росії 2014-2021 роках. Але кремль перейшов всі Рубікони і має отримати належну відповідь від Європи також.
