Хоча ми з радістю спостерігаємо істотні зміни на фронті, проте не варто забувати про складне становище українських військовополонених. У п’ятницю, 9 вересня, представники ООН повідомили, що не мають доступу до українських військовополонених. Очільниця спеціальної місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер заявила, що «російська федерація не надала доступу до військовополонених, які утримуються на її території або на території, що перебуває під її окупацією».
При цьому чиновники Організації Об’єднаних Націй мають дані про катування і жорстоке поводження з нашими полоненими (включно з бійцями полку «Азов»). Звичайно, всі ці дані будуть збиратися та передаватися у відповідні органи для подальшого суду над російськими воєнними злочинцями.
Наразі відомо, що в російському полоні знаходяться хворі українці, які потребують постійного медичного нагляду, а також 4 вагітні жінки. Що стосується останніх, то пані Богнер закликала рф звільнити їх, щоб жінки могли народити на території України.
Родичі військовополонених неодноразово зверталися до ООН і навіть збирали велелюдні мітинги з вимогою повпливати на становище їх рідних у російському полоні. Але в організації лише констатують власну обмеженість в діях і неможливість реально вплинути на ситуацію.
З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни не дотримувалися жодних норм міжнародного гуманітарного права ані в поводженні з цивільними, ані з військовополоненими. Після Оленівки та інших злочинів росіян не доводиться сподіватися на їх честь, людяність чи бодай готовність виконати базові норми Женевської конвенції.
Тому не забуваймо про наших полонених на території ворога і молімося за їх порятунок і повернення додому. Пам’ятаймо, що де б і в яких обставинах не були наші солдати, Господь може бути поруч завжди.
