Кожного червня в десятках країн світу активізуються прихильники ЛГБТ. До цієї істерії долучаються сотні міжнародних компаній, організацій та навіть офіційні представництва держав. Вже багато років у веселкову кампанію намагаються долучити церкву (і деякі так звані церкви переймають позиції та риторику в ЛГБТ-активістів). Але цьогоріч відкрито говорити про гомосексуальну гордість взялися і католицькі священники.
Офіційною позицією Католицької Церкви щодо гомосексуалізму є невизнання таких союзів та засудження практики содомії. Проте в її структурі є ціле крило активних прихильників перегляду класичних доктрин, що включає не лише визнання та благословіння гомосексуалістів, але також прийняття трансгендеризму у всіх його формах.
Одним з найвідоміших таких лобістів є священник-єзуїт Джеймс Мартін. З 2016 року він активно сприяє включенню ЛГБТ-спільноти в Католицьку церкву. На перший погляд, дуже правильна ініціатива, адже гомосексуалісти також потребують Євангелія, проте в трактуванні Мартіна немає місця для каяття і відречення від такого способу життя. Навпаки, реформи і зміни, на думку священника потрібні саме церкві, щоб навчитися «приймати» цих людей.
З метою популяризації «місяця гордості» Джеймс Мартін анонсував католицьку конференцію за участю експертів з гендерних питань. Серед запрошених гостей, зокрема, зазначено доктора Кольт Ст. Аманд — це жінка, яка представляє себе «дводушним чоловіком-трансгендером».
Конференція має відбутися у Католицькому університеті Фордхема. Офіційним організатором заходу є заснована Мартіном псевдокатолицька ЛГБТ-організація «Outreach» (просвітлення), яка має на меті переконати церкви підтримати «місяць гордості» та не лише боротися з «гомофобією» християн, але й сприяти їх участі в «прайдах».
Радикальна позиція Мартіна та його організації мала б викликати реакцію Ватикану. Хіба може священник лобіювати ідеї, що суперечать Катехизису Католицької Церкви, та виступати на боці пропагандистів гріха? Проте ніякого відлучення від служіння чи бодай дисциплінарних заходів вживати ніхто не поспішає. Ба більше, Папа Римський Франциск активно комунікує з Джеймсом Мартіном в питаннях ставлення до ЛГБТ.
У травні, відповідаючи на запитання єзуїта, Папа закликав ЛГБТ-людей розглядати негативний досвід у церкві не як неприйняття інституцією, а як неприємні зустрічі з конкретними людьми. За останні роки ми чули дуже багато подібних заяв про прихильність і прийняття, однак не чули нічого про загрози від гердерної ідеології, травматичний досвід гендерної невизначеності та оцінку церквою жахливих практик гендернго переходу в дітей і підлітків.
