У Білорусі заборонено продаж роману-антиутопії Джорджа Орвела «1984», а речник російського МЗС неправильно його трактує. В час «закручування гайок» у наших сусідів дедалі частіше з’являються порівняння їх влади із тоталітарними режимами з класичних антиутопій. Занадто очевидні паралелі штовхають диктаторів до найпростіших або просто абсурдних кроків: заборони незручної літератури чи викривлення її суті на постмодерний лад.
Речник російського МЗС марія захарова, відповідаючи на питання про порівняння росії з орвелівською антиутопією, заявила, що британський автор писав не про тоталітаризм, а про «кінець лібералізму, як лібералізм заведе людство в глухий кут». Таке вільне трактування Орвела розходиться з останніми кроками до зміцнення білоруського режиму — забороною продавати в книгарнях роман з 19 травня. Звичайно, білоруські обмеження продажу антиутопії не покращать становище самозваного президента лукашенка. Люди будуть читати роман в електронному вигляді, а вже знайомі з ним давно віднайшли паралелі з сучасною білоруською диктатурою.
«1984» має занадто багато спільного з сучасним кремлем і його сателітом у вигляді режиму лукашенка. Орвел описує альтернативний світ із соціалістичною Океанією, прообразом устрою якої був Радянський Союз. Керівна партія в «1984» мала лозунг, за яким жив СРСР і за яким продовжує жити росія: «Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – це сила».
В романі Орвела режим тоталітарної Океанії багато в чому тримається на штучно сформованій спільній свідомості, де всі люди мають ідентичні погляди і не піддають критиці те, що говорять і владі. Така стабільність забезпечується шляхом медійних маніпуляцій і пропаганди.
Цей роман – справжня енциклопедія прийомів і методів, які використовують тоталітарні режими для тримання народу в покорі. Коли «1984» тільки вийшов, то всім було зрозуміло, що автор взяв за основу ніщо інше, як Радянський Союз. Підтвердженням цього є час і особиста драма Орвела, який розчарувався в комуністах і присвятив кілька творів викриттю справжньої суті їх режимів. Але марія захарова ігнорує ці факти, перекручує дійсність і загалом діє в найгірших традиціях російської пропаганди.
Чи є проблеми зі свободою на Заході? Так, і це залежить від конкретних держав та урядів. Однак проблеми «культури скасування» та абсурдних законів, які обмежують свободу слова і віросповідання, не можна порівнювати із тим божевіллям, яке відбувається в росії, Білорусі, із тотальною несвободою найгірших соціалістичних зразків.
Не можна ототожнювати наявність проблеми з її масштабом. Несвобода, описана Орвелом, дійсно має деякі паралелі з деякими явищами на Заході, проте в порівнянні з сучасною росією, це не паралелі, а вже буквальне втілення. Мудрість і виваженість власне й полягає у вмінні розрізняти ці речі і одночасно пам’ятати про глибокі ціннісні проблеми ЄС, але враховувати їх масштаб на тлі сучасних тоталітарних режимів.
