Нічого святого: окупанти знищують церкви

Під час наступу окупантів на Житомирщині був знищений Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі В’язівка. Це стародавня будівля 1862 року (160 років). Церква повністю дерев’яна та знаходиться на обліку архітектурних пам’яток національного значення. Внаслідок обстрілів Чернігова постраждав храм Казанської ікони Божої Матері (УПЦ МП), зруйновано і Храм св. Михаїла у Малині Житомирської області, а також Вознесенський храм у селі Бобрик на Київщині.

7 березня 2022 року було пошкоджено два древніх храми на Житомирщині та Київщині. Від обстрілів, спричинених агресією РФ, постраждали церква та монастир в Чернігові (про це пише BBC, посилаючись на пресслужбу УПЦ МП). Від прямого влучення снаряду згорів і Георгіївський храм в селі Заворичі на Київщині, збудований ще 1873 року.

Від обстрілів окупантів постраждали і протестантські церкви. Вже в перші дні війни були пошкоджені будинки молитви у Херсонській області та в Чернігові. 7 березня майже повністю була знищена церква ЄХБ в місті Ізюм, Харківської області внаслідок прямого влучання ракети. На момент удару в підвальному приміщенні перебували люди, з Божої милості ніхто не загинув. Це не перший випадок влучання в церкву, де ховаються люди. У Харкові ворог також влучив снарядом в Успенський собор, коли там переховувалися цивільні.

Російські методи ведення війни безчесні, цинічні й просто злочинні. Не маючи змоги перемогти на полі бою, окупант руйнує цивільні об’єкти й цілеспрямовано знищує релігійні пам’ятки. Віроломність російської армії похитнула і лояльність УПЦ МП. Ще в перший день війни настоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій звернувся до російського президента з проханням «негайно припинити братовбивчу війну», проте відповіді не було, а РПЦ прямо підтримала агресивну війну. Подальші гострі висловлювання російських та українських священників дедалі більше віддаляють УПЦ МП від Москви, а тому поствоєнне православ’я в Україні зазнає серйозних культурних і цивілізаційних змін, що безперечно є добрим знаком.