Вчені з Оксфорду понад 10 років аналізували еволюцію мови дітей і те, як вони використовують її для відображення своїх емоцій та переживань. За результатами масштабного мовного аналізу, який охопив понад 8000 учнів британських шкіл, експерти визначили слово «тривожність» лідером. Більшість дітей обрали саме його для позначення свого загального стану цього року.
Торішнім словом дітей був коронавірус, а в 2019 році – Brexit. У цьому році за тривожністю слідували «challeng» (кидати виклик) (19%) та «isolate» (ізолювати) (14%). Оксфордські вчені пояснюють це глибокими змінами, які прийшли в життя дітей після початку пандемії та «зростання обізнаності про психічне здоров’я дітей як ключової проблеми вдома та в школах». Якщо з першим все зрозуміло (майже 2 роки триває пандемія), то друге пояснення саме по собі є тривожним.
Це дослідження не лише про мову, але й про глобальні висновки антропологічних викликів, які підтверджуються низкою досліджень психічного здоров’я. Згідно з даними Управління національної статистики, від початку пандемії COVID-19 рівень депресії подвоївся, а загальний стан психічного здоров’я у Великобританії вже визначається як кризовий. Так, наразі кожен четвертий відчуває проблеми із психічним здоров’ям, а кожен п’ятий мав суїцидальні думки.
Тривожні показники можна поєднати із викликом пандемії, проте називати її основною причиною не варто, бо зростання цих показників зафіксовано значно раніше. Кількість людей із загальними проблемами психічного здоров’я зросла на 20% у період з 1993 по 2014 рік, як у чоловіків, так і у жінок, а тому варто шукати й інші причини.
Не єдиною, але цілком ймовірною причиною можна назвати загальну атмосферу розчарування в явищах, які колись приносили людям щастя (що характерно для постмодерної доби) і, звичайно, дуже високу секуляризацію британського суспільства. Це безпосередньо пов’язано із психічним здоров’ям, адже низка досліджень доводять, що поширеність депресії та інших розладів у релігійних людей є нижчою, а наявні кризи психічного здоров’я протікають легше, ніж у нерелігійних. В будь-якому випадку, на тлі пандемії цей виклик посилюється і діти це відчувають.
Українські діти, навряд, обрали б щось позитивніше, особливо враховуючи низку об’єктивних обставин, які позначаються на переживаннях і дорослих, і дітей. Коронавірусна криза (та пов’язані з нею сезонні локдауни й чергові хвилі нових штамів), непросте матеріальне становище і, звичайно, загроза російської агресії, яка за останні місяці поставила Україну в стан постійного тривожного очікування.
В ці непрості часи християнам варто не піддаватися паніці. Нехай загальна тривожність і напруженість ситуації не знищить мир в серці, але щиро молитися за майбутнє України, мир і збереження незалежності. Враховуючи загальне зростання тривожності, цей час може бути особливо цінним для благовістя й підтримки ближніх.
https://www.theguardian.com/books/2022/jan/18/uk-children-pick-anxiety-as-their-word-of-2021
https://global.oup.com/news-items/current/cwoty_21?cc=ua
