Завершення побудови «Північного потоку» збіглося з датою підписання Пакту Молотова-Ріббентропа

Від початку будівництва газопроводу Німеччина виступала як партнер Російської Федерації. Ця співпраця була настільки глибокою, що сама Ангела Меркель докоряла екс-президенту Дональду Трампу за санкції, накладені Сполученими Штатами на компанії, які будували газопровід. Але зі зміною заокеанського лідера змінився і тон співпраці. Тепер Джо Байден пішов на співпрацю не лише з Берліном, але й з Москвою.

Німецькі прихильники будівництва ПП-2 стверджують, що новий трубопровід необхідний для забезпечення енергетичних потреб країни (парадоксально, що це відбувається на тлі відмови Німеччини від вугілля та закриття атомної електростанції). В російській компанії «Газпром» висловили сподівання, що вже з жовтня і до кінця 2021 року вони поставлять 5,6 мільярда кубометрів газу через новий газогін.

Будівництву російсько-німецького трубопроводу протистояли Польща, Україна та країни Балтії. Побудова «Північного потоку-2» означає для України ослаблення транзитного навантаження і втрату 2 мільярдів доларів на рік. Також новий шлях для постачання газу в Європу стає політичним важелем тиску Росії на країни Східної Європи, на які тепер Москва не буде покладатися в процесі транспортування газу.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після розмови з президентом України Володимиром Зеленським виступила із заявою щодо побоювання українців перетворення нового газопроводу на економічну зброю проти України. Вона намагалася заспокоїти українську сторону та навіть пообіцяла нові санкції проти Росії якщо остання не виконає свої зобов’язання щодо співпраці до 2024 року.

Ця заява виглядає як формальність і чергове заспокоєння. По-перше, Німеччина не зупинить транспортування газу (бо сама багато років брала участь в побудові нового газопроводу). По-друге, слабкі і формальні санкції за останнє десятиліття не були ефективними проти Росії і тут не варто очікувати змін. По-третє, обіцянки можливих санкцій – це лише заяви а, сама Меркель стоїть перед зміною влади і після вересневих виборів Німеччина матиме нового канцлера.

Російські злочини останніх семи років аж ніяк не вплинули на готовність деяких «демократичних» європейських країн співпрацювати з Росією. Вони разом будували трубу в обхід держав-транзитерів, що є не лише комерційним, але й політичним проектом. Активна участь західноєвропейських держав у побудові нового газопроводу виглядає як зрада Східної Європи, яка тепер менш захищена перед Москвою.

Через консенсус Німеччини та США щодо Північного потоку-2 сьогодні Україні нав’язують нові перемовини з Росією щодо продовження контрактів транспортування газу. Звичайно, це будуть зовсім не звичні для нас обсяги і в ході перемовин Росія може наполягати на дуже невигідних умовах для України, а нам доведеться погоджуватися, адже тепер єдина альтернатива — здати нашу газотранспортну систему на металолом.