«Ми перетворимо ваших дітей…» – гей-хор в Сан-Франциско потрапив у скандал

«Ви думаєте, що ми зіпсуємо ваших дітей, якщо наш порядок денний не буде стриманий? Смішно, але цього разу ви праві… Ми перетворимо ваших дітей. Станеться це крок за кроком, тихо і тонко. І ви навряд чи це помітите. Ви можете утримати їх від дискотеки. Попередьте про Сан-Франциско. Змушуйте їх носити плісировані штани. Нам байдуже. Ми перетворимо ваших дітей!»

Нарешті ЛГБТ-спільнота щиро озвучує свої реальні прагнення. В цій історії можна виділити три основні висновки, на які варто звернути увагу і в наших українських реаліях.

1. Цікавий акцент на перетворенні. Десятки років ЛГБТ-спільнота використовувала риторику сталості сексуальної орієнтації, мовляв, це абсолютно незмінна ознака, з якою людина народжується і має просто «прийняти себе».

Однак у державах, де ці ідеї набули впливу, поступово вносяться корективи і зміщуються акценти (цьому сприяють і дослідження, які доводять, що не існує так званого «гей-гена»). Тепер мова йде про повагу до вибору та можливість самостійно обирати ідентичність та орієнтацію. Але цей наратив найкраще працює там, де більшість вже позитивно чи нейтрально ставиться до гомосексуалізму, де немає потреби доводити прийнятність такого способу життя.

1. В словах пісні немає нічого нового. Так, нічого. Ще у 1987 році у журналі для геїв «Gay Community News» Майкл Свіфт написав сатиричний (або не зовсім) «Маніфест геїв», який містив наступні слова: «Ми будемо содомізувати ваших синів, символи вашої немічної мужності, ваших мрій та вульгарної брехні. Ми спокушатимемо їх у ваших школах, у ваших гуртожитках, у ваших гімназіях, у ваших роздягальнях, на ваших спортивних аренах, у ваших семінаріях… ми будемо знімати фільми про любов між героїчними чоловіками, які замінять дешеві, поверхневі, сентиментальні, безглузді, неповнолітні, гетеросексуальні стосунки… Усі церкви, які засуджують нас, будуть закриті. Наші єдині боги – це гарні юнаки». Скептики наполягають, що то була лише сатира. Якщо так, то чому ж через кілька десятиліть ці тези знову звучать як кинутий виклик?
2. Нахабний виклик консерватизму через пряму загрозу дітям – це провокація і блюзнірство, які вказують на тотальну здачу християнами своїх позицій. Вони це озвучують публічно, бо можуть, Вони знають, що на цьому етапі нормалізації гомосексуальності консерватори не мають реальних важелів вплинути на них, а тому можуть прямо озвучувати свої цілі.

Це лише питання часу, коли ЛГБТ в Україні повторять цю риторику . Чим більше можливостей отримують борці за «сімейне різноманіття», тим агресивнішою стає їх риторика і ширшими вимоги. Соціальні права, як у гетеросексуальних пар, можливість навідати партнера в лікарні – це лише початок, за яким ідуть ґендерні експертизи підручників, переслідування за критику і далі можливість погрожувати церкві за неприйняття такого способу життя.

А найгірше, що все це не отримає належну реакцію. Навіть коли пісні з визнанням цілеспрямованої пропаганди стають інформприводом, це нічого докорінно не змінить (як мінімум, в США). Коли суспільство перетравило вульгарні публічні демонстрації, просякнуту пропагандою шкільну програму, блюзнірство і приниження християнського способу життя, то, навряд, імунітет дасть реакцію на пісню з озвученими намірами, які давно реалізуються.