Авторитарні держави об’єднуються: нова співпраця між Китаєм та Іраном

March 28, 2021 \ updated February 22, 2024
Зображення: New York Post.

27 березня Китай та Іран уклали грандіозний договір про співпрацю на наступні 25 років. В Тегерані міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Саріф та його китайський колега Ван І підписали документ, який регулює «політичну, стратегічну та економічну» співпрацю між двома країнами. Це відкриває шлях для Китаю інвестувати мільярди в іранську економіку, а Ірану продавати на Схід нафту за вигідною для Китаю ціною.

Ця угода може суттєво скорегувати розподіл сил не лише в регіоні, але й у світі. Союз авторитарних держав не несе нічого доброго, бо їх режими являють собою вінець антидемократизму. І хоча традиційно демократичні держави також поступово втрачають ті класичні зразки народовладдя, які зробили Захід Заходом, але їх східна альтернатива демонструє пряму протидію цим принципам і цінностям.

А ще їх поєднує агресивний антиамериканізм і потенційна можливість створити альтернативу Заходу, яка стане надзвичайно потужною економічно. Китай з кожним роком розширює свій вплив не лише в Азії, але й у Африці та навіть Латинській Америці, а нинішня американська адміністрація не демонструє належний супротив зростання впливу комуністичної республіки, як за часів Дональда Трампа.

Економіка Ірану показує не такі вражаючі результати, однак держава вже багато десятиліть підтримує режим, попри жорсткі міжнародні санкції, а тому має достатній потенціал (особливо зважаючи на величезні поклади нафти). Внаслідок жорстких санкцій іранська торгівля сировиною була проблематичною, але тепер авторитарній державі відкривається китайський ринок та інвестиції. Звичайно, мова не йде про якесь пряме об’єднання, але візії і цілі вже накреслені.

Зближення двох країн негативно вплине на християнський світ. І Китай, і Іран щороку фігурують в антирейтингу найбільш небезпечних і ворожих до християнства країн, який складає правозахисна група Open Doors. Специфіка загрози в кожній країні своя (в Китаї — комунізм, а в Ірані — державний ісламізм), але їх об’єднує агресивність авторитарних урядів і обмеження свободи віросповідання.

Попри всі міжнародні декларації та спроби деяких держав (як-от США) вплинути на ситуацію з релігійною свободою, ані Іран, ані Китай не зробили жодного кроку до реалізації права людей на свободу віросповідання. Ба більше, китайський уряд лише поглиблює тиск, а на захисників свободи віросповідання накладає санкції (лише цієї суботи КНР додала кількох правозахисників з США та Канади, які критикували дії Компартії щодо уйгурів — переслідуваної владою етнічної меншини).

Джерела:

https://www.usnews.com/news/world/articles/2021-03-27/china-announces-sanctions-on-individuals-entities-in-us-canada https://nypost.com/2021/03/27/iran-and-china-ink-25-year-trade-cooperation-deal/ https://www.reuters.com/article/us-iran-china-idUSKBN2BJ0AD https://www.opendoorsusa.org/christian-persecution/world-watch-list/