Персоналу Університетської лікарні у Сассексі (Велика Британія) заборонили вживати терміни «матір», «материнство», «грудне вигодовування», бо ці слова визнали дискримінаційними. Акушерам, медичним сестрам та іншим працівникам лікарні видано спеціальні приписи, які вимагають від них враховувати «нетрадиційну» ідентичність людей та використовувати ґендерно нейтральну термінологію.
Слово «матір» пропонується замінити на «особа» або «один з батьків», материнське молоко тепер доведеться називати «людським молоком», а окрім годування грудьми буде вживатися «годування грудною клітиною».
Як породілля може бути кимось окрім матері? На це питання ліві мають специфічну відповідь. Якщо жінка, яка відчуває себе чоловіком, народжує, то медперсонал повинен назвати її «батьком» і звертатися із відповідними займенниками він/його. Якщо її ідентичність не обмежується бінарним жінка/чоловік, то її будуть називати просто «особа». Останній варіант звернення називають найбільш політкоректним і універсальним, бо нібито включає всі ідентичності.
Нові приписи медики називають «усуненням нерівності» в сфері охорони здоров’я. Ініціатори лінгвістичних реформ пояснили це захистом трансгендерів: «Ми прагнемо захистити наших транс- та небінарних користувачів послуг і медичних працівників від додаткових переслідувань, щоб забезпечити психологічне та емоційне благополуччя». Колись лікарі зовсім не так реагували на твердження людей про приналежність до протилежності статі.
Сьогодні ми виходимо на шлях деконструкції абсолютно всього. Якщо раніше нею були заражені переважно гуманітарні сфери , то тепер заперечення об’єктивної біології виходить на новий рівень. Множення різноманітних ґендерів, переписування визначень слів, спотворення традиційних інститутів та заміна їх альтернативними (наприклад, співжиття чи партнерство замість сім’ї) — це вже не поодинокі випадки чи скандальні прецеденти, але загальний мейнстрім більшості сфер буття.
Зараз можемо бачити спроби зробити гендерну ідеологію всеосяжною, щоб жодна сфера не залишилася без уваги. Слова, які говорять медики, приклади, що наводяться в шкільних підручниках, і навіть вживання займенників — все це охоплене конкретним політичним баченням, яке проникає і в українську медицину також. У нашій сфері охорони здоров’я це проявляється в ініціативах дозволити гомосексуалістам бути донорами крові (чинна заборона ґрунтується на високій частці ВІЛ-інфікованих гомосексуалістів), і введеннях у бланках направлення на тестування на COVID-19 третьої статі.
