Наказ Байдена дозволив чоловікам брати участь у жіночих змаганнях

Тут важливо звернути увагу на слово «вважають», бо сучасна транс-повістка визнає достатнім саме бажання чоловіка ідентифікувати себе з жінкою чи іншою «небінарною» персоною. Таким чином, біологічні чоловіки будуть змагатися у жіночих видах спорту на рівні з біологічними жінками^[1].

Менш вибагливі транс-активісти апелюють до збереження можливості для трансгендерів брати участь в жіночих змаганнях після проходження гормональної терапії, яка теоретично мала б усунути розрив фізичних можливостей. Але останні дослідження^[2] вказують на помилковість цього підходу, бо навіть через рік після регулярного вживання гормональних препаратів біологічні чоловіки зберігають перевагу над жінками.

Низка американських легкоатлеток виступили проти участі у змаганнях жінок і біологічних чоловіків, бо об’єктивно їх стартові можливості не можуть бути рівними. Відома американська тенісистка Мартіна Навратілова, кілька золотих олімпійських призерів та п’ять колишніх очільників Жіночого спортивного фонду просять Конгрес та адміністрацію Байдена обмежити участь трансгендерів, які «пройшли повне або часткове статеве дозрівання чоловіків (що є науковим обґрунтуванням окремого статевого спорту)». І хоча їх висловлювання містили неодноразові визнання «рівності для трансгендерів» і запевнення у своїй лояльності до ЛГБТ, однак все одно отримали звинувачення в трансфобії^[3],^[4].

Дискусія щодо участі трансгендерів у спортивних змаганнях не нова. В попередні роки низка американських штатів навіть ухвалила спеціальні закони з приписами недопустимості участі в статево розрізнених змаганнях людей, які біологічно не належать до цієї статі. ЛГБТ-активісти критикували їх за «створення дискримінації», ігноруючи об’єктивні біологічні передумови, які власне і створюють нерівність між спортсменами.

Весь цей конфлікт може здаватися зайвим і надуманим, проте саме такі теми стають в центрі уваги політичних дискусій. Звідки йде коріння бажання допускати чоловіків до жіночих змагань? Зі спроб людей самостійно визначати реальність для надання більшої ваги своїм політичним переконанням. Якщо хтось береться деконструювати очевидні і фундаментальні основи (право на життя, бінарність і постійність статі), то рано чи пізно це заведе в глухий кут. Спроби далі лавірувати між реальністю й лівою ідеологією можливі лише за умови ігнорування фактів і заперечення об’єктивної біології.