В Китаї стерилізують жінок для досягнення “гендерної рівності”

З 2018 року в Синцзяні спостерігається стрімке зменшення рівня народжуваності, хоча раніше саме тут фіксувалося зростання за рахунок багатодітності мусульманських сімей. У звіті зазначається, що «екстремізм спонукав людей чинити опір плануванню сім’ї, а його викорінення надало уйгурським жінкам більшу автономію при прийнятті рішення про народження дітей».

Проте за цим цинічним формулюванням насправді криється примушування жінок до абортів, стерилізації чи використання спіралей, що спричиняють викидні. У звіті про дослідження, опублікованому минулого року, німецький вчений Адріан Зенц зазначив, що в південному Синьцзяні з 2018 року влада взялася штучно контролювати народжуваність у регіоні шляхом примусових абортів. Це величезна трагедія для тисяч родин Репресії китайської влади чітко направлені проти релігійних меншин (мусульман і християн), які визнають багатодітність цінністю. Це саме ці групи, які з огляду на свою віру, негативно ставляться до абортів і добровільної стерилізації. Їх традиції ідуть врозріз із державною політикою комуністів, а тому влада визначає ці групи як «екстремістські».

Чиновники Сіньцзяну з гордістю звітують про викорінення цього «екстремізму» зі свідомості уйгурських жінок, їх емансипацію задля досягнення гендерної рівності. З класичною феміністичною риторикою китайська влада повідомляє про забезпечення репродуктивного здоров’я з метою побороти стереотипи про роль жінки як «машинами для виробництва немовлят». Вони називають це «прагненням жінок стати здоровими, впевненими в собі та незалежними».

Риторика китайських комуністів подібна до радянської пропаганди. Влада КНР відповідальна за жахливі злочини проти свободи слова і недоторканності особи, але публічно це демонструється як певне суспільне благо, як «перемога рівності». Але хіба антиматеринська політика наявна тільки в Китаї? Сьогодні феміністки відстоюють бездітність чи малодітність повсюди і це загальна ліва тенденція. Сам образ матері і плекання цінності материнства є радикальною загрозою для марксистського погляду на відносини між статями (як конфронтацію груп). З огляду на те, що більшість «правозахисних» груп на Заході, використовують саме марксистські підходи до трактування рівності, то китайські комуністи маніпулюють їх наративами і термінологією, щоб виправдовувати власні злочини.

Фемінізм може проявлятися у різних формах, країнах, періодах і за різних режимів, але суть залишається однакова: зруйнувати усталені соціальні норми й ототожнити чоловічу й жіночу ролі. Хто ж від цього виграє? Феміністки думають, що знають, як жінкам буде краще, але в ході їх революційного викорінення традиційних цінностей найбільше страждають саме жінки. Так було в Радянському Союзі в 1920-х (коли держава санкціонувала «соціалізацію» (фактичні згвалтування) жінок), в Перу 1990-х (там держава примусила до стерилізації сотні тисяч жінок) і в Китаї, де практика примусових абортів триває, як мінімум, з 1990-х.