Кілька тижнів тому Польща та Угорщина заблокували кризовий бюджет ЄС як відповідь на політичний тиск Союзу та спроби втручання у внутрішні справи незалежних держав. Від початку накладання вето було зрозуміло, що мета східноєвропейських держав полягає не в дестабілізації ЄС чи здобуття певних привілеїв, але зберегти власну самостійність, яка до того ж передбачена Договором про ЄС.
Дилема була вирішена в четвер, 11 грудня, шляхом домовленостей та компромісів. Чимало ЗМІ називають домовленості «подоланням вето», але таке формулювання є дуже перебільшеним Польща й Угорщина дійсно відкликали свої вето на затвердження бюджету, але лише після домовленостей і роз’яснень щодо своїх прав у Союзі. Хоча це не була тотальна перемога Польщі й Угорщини, однак вони продемонстрували неабияку рішучість в захисті суверенітету та можливості проводити незалежну внутрішню політику.
Досягнуті в четвер домовленості є роз’ясненням, що можливі обмеження в доступі до європейських коштів будуть застосовані лише після тривалого розслідування із наведення реальних доказів. Разом з тим полякам і угорцям вдалося домовитися про розділення політичних і економічних питань, і тепер європейські санкції (обмеження в доступі до фонду) будуть застосовуватися лише у випадку порушень, пов’язаних безпосередньо з фінансами (наприклад, доведене розкрадання коштів). Це цілком прийнятно для всіх, бо можливі обмеження тепер прямо пов’язані із правами європейських платників податків.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, виступаючи в четвер в Брюсселі, заявив, що «компроміс дозволив ЄС уникати свавільних та політично вмотивованих рішень». Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що угода «стала перемогою здорового глузду».
Цікаво, що домовленостями між ЄС і Польщею з Угорщиною залишився дуже незадоволений мільярдер Джордж Сорос. Він звинуватив канцлера Німеччини Ангелу Меркель за «підкорення шантажу Варшави та Будапешта» та заявив, що даний компроміс «є найгіршим можливим рішенням».
Бюджетна дилема 2020 року є черговим загостренням інтересів між окремими державами-членами та брюссельською бюрократичною машиною. Умови союзного договору не передбачали багатьох повноважень центральних інституцій організації, які вони намагаються реалізовувати. За останні роки в результаті брекзиту, розбіжностей у поглядах на вирішення мігрантської кризи та проведення незалежної політики в ціннісних питаннях Брюссель намагається підвести всіх учасників Союзу під єдиний стандарт, проте окремі члени досить активно цьому опираються.
В Договорі про ЄС вказано, що «будь-які повноваження, не надані Союзом Договором, належать державам-членам». Зважаючи на той факт, що в ньому не йдеться про можливість оцінювати реалізацію верховенства права держави-члена на основі більшості голосів, політичні претензії до Польщі й Угорщини з боку ЄС є необгрунтованими.
Джерела:
https://tvp.info/51286562/powiazanie-budzetu-ue-z-praworzadnoscia-czesc-komentatorow-mowi-o-sukcesie-rzadu https://www.nytimes.com/2020/12/10/world/europe/eu-deal-poland-hungary.html https://tvp.info/51291219/nieoficjalnie-jest-deklaracja-ke-w-sprawie-konkluzji-przyjetych-na-szczycie https://www.helsinkitimes.fi/world-int/18415-george-soros-merkel-has-surrendered-to-hungarian-and-polish-extortion.html https://www.politico.eu/article/eu-budget-plan-lets-hungary-poland-off-the-rule-of-law-hook-for-now/
