Щорічний звіт Білої книги релігійної свободи в Північній Кореї вказує на те, що кількість громадян, які «мали досвід бачили Біблію», протягом минулих 20 років зростала на 4% щорічно (!). Хоча християн у КНДР все ще мізерна кількість, проте з малого зерна виростає велике дерево і процес росту вже помітний.
Вже багато років Північна Корея очолює антирейтинг держав, де християнином бути небезпечно. В закритій комуністичній країні династія верховних керівників зробила все, щоб ліквідувати поширення християнства, але навіть надзвичайні репресивні заходи не змогли зупинити поширення Євангелія.
Лише виявлення факту приналежності людини до християнської віри в КНДР може стати приводом до ув’язнення, адже будь-яка релігійна активність в комуністичній державі трактується як державна зрада. Зберігання Святого Писання (вся релігійна література в республіці заборонена) може призвести до багатьох років концтаборів навіть для трьох поколінь (це жахлива практика утримання «противників режиму» та їх нащадків у неволі). В цих умовах важко уявити повноцінну євангелізацію, бо в державі офіційно визнана ідеологія чучхе (своєрідне поєднання марксизму з традиційним азійським колективізмом) як загальна і обов’язкова.
Після поновлення режиму Кімів у 2011 в КНДР посилився тиск на християн. З середини квітня 2014 року було видано наказ Кім Чен Ин про «арешт жителів, які контактували з проявами християнства» (наприклад, читали Біблію чи чули християнську проповідь). Відомо, що Міністерство національної безпеки, розвідники та навіть працівники консульства в Китаї були мобілізовані, щоб затримувати жителів, яких підозрюють у отриманні інформації про християнство.
Попри репресії, кількість віруючих в Христа у Північній Кореї зростає, а відчайдушні віряни (включно з християнами Південної Кореї) таємно передають копії Біблії. Один з найбільш ризикованих і сміливих способів поширити Євангеліє в КНДР — це запуск з території Південної Кореї безпілотних об’єктів з написаними уривками з Біблії, але цей спосіб є небезпечним і для південнокорейських християн. Пастор Ерік Фолі з «Голосу мучеників Кореї» (який чекає звинувачень через запуск біблійних аеростатів до Північної Кореї) заявив, що, попри репресії щодо релігії, «Бог знаходить способи ввести Біблію на території КНДР».
Подібні новини змушують замислитися над цінністю свободи віросповідання, яку ми маємо, а також над можливостями, які дуже часто не використовуємо. Якщо навіть в КНДР продовжується євангелізація, то що може виправдати пасивність християн у демократичних державах? Приклад північнокорейських християн вкотре нагадує, що немає нічого неможливого, тому не варто боятися ставити сміливі й амбітні цілі для поширення Євангелії.
