Учора в Польщі відбувся перший тур президентських виборів, які відзначилися рекордно високою явкою виборців – 64,4%.За результатами підрахунку голосів, лідирує на чинний президент, кандидат від партії “Право і справедливість” Анджей Дуда. За нього віддали свої голоси 43,6% виборців. Його опонентом у другому турі стане міський голова Варшави і кандидат від опозиційної “Громадянської коаліції” Рафал Тшасковський, за якого проголосували 30,3% виборців.
Другий ту виборів обіцяє бути цікавим та запеклим. Ці вибори в Польщі є особливими, адже на передній план в президентській кампанії виходять питання цінностей і світогляду. Другий тур – це не лише зіткнення двох кандидатів чи політичних сил, але й двох світоглядів, двох різних шляхів розвитку, що можна простежити в програмах кандидатів.
Просімейна та антиґендерна програма Анджея Дуди викладена в “Сімейній карті”, яку він обіцяє ухвалити після переобрання. Натомість протилежні пропозиції його опонента підкріплені обіцянкою ухвалити так звану “ЛГБТ-карту”, яка наразі діє в польській столиці. Вона включає запровадження антидискримінаційної та сексуальної освіти відповідно до стандартів та вказівок Всесвітньої організації охорони здоров’я.[1]
Програма чинного президента Анджея Дуди направлена на підтримку польських сімей, захист тих, хто постраждав від пандемії та продовження актуальної економічної та соціальної політики. Ось деякі з його пунктів:
- гарантія продовження соціальної допомоги при народженні дитини;
- захист дітей від ЛГБТ-ідеології та порнографії;
- заборона всиновлення одностатевими парами;
- забезпечення правового та соціального захисту людей похилого віку;
- посилення відповідальності за домашнє насильство;
- захист та підтримка батьківства;
- модернізація шкіл та дитячих садків;
- створення фонду охорони здоров’я та місцевих інвестиційних фондів;
- посилення національної промисловості;
- захист екології (включно з цілеспрямованим насадженням лісів);
- посилення державної безпеки.[2],[3]
Програма кандидата від “Громадянської коаліції” Рафала Тшасковського має назву “Нова солідарність – 2020” та містить наступні цікаві пункти:
- запровадження “партнерських” відносин;
- ветування законів, що можуть посилити антиабортивне законодавство;
- призначення Омбудсмана з прав тварин;
- введення заборони на вирощування тварин для хутра;
- державне фінансування штучного запліднення in vitro;
- підтримка неурядових організацій;
- відокремлення функцій генерального прокурора від міністра юстиції;
- громадський контроль над медіа, відповідно до стандартів ЄС;
- виконання всіх положень Стамбульської конвенції;
- створення жіночої ради при Президенті Польщі[4]
Огляд програм демонструє не лише боротьбу двох політичних таборів, але й двох систем цінностей. За останні роки польська опозиція невпинно крокує вліво, що раніше не було настільки виразно. Саме тому ці вибори покажуть, чи збереже Східна Європа наявний зараз консерватизм.
Що ці вибори означають для України? В наших медіа ліволіберальні журналісти, зазвичай, піднімають тему суперечностей польських консерваторів із українською владою в питанні історичної пам’яті. Попри розбіжності в погляді на низку подій ХХ століття, саме праві консервативні сили Польщі завжди були найкращими нашими партнерами. Вони системно й послідовно чинили спротив поширенню російського впливу.
Підтвердженням цього слугують не лише багаторічні ініціативи та підтримка санкцій проти Росії, але й прямий захист і українських інтересів на міжнародній арені. Лише минулого тижня під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом Анджей Дуда прямо висловився щодо російської агресії та звинуватив саме Росію в анексії Криму та захопленні Луганську й Донецьку.[5]
Що ж до польських ліволібералів, то їх підтримка України обмежується обіцянками про співпрацю та висловленням занепокоєння, подібно до німецьких чи французьких політиків. Окрім цього в програмі кандидата Тшасковського можна віднайти обіцянки покращення відносин з Росією: “Як президент я заявляю, що завжди буду відкритий для того, щоб говорити про те, як покращити наші відносини з Росією, адже дві великі нації можуть зробити набагато більше, ніж просто бути в постійній боротьбі”[4]
Другий тур президентських виборів відбудеться 12 липня. І тут вирішальну роль можуть зіграти виборці Шимона Холовні, який посів третє місце в першому турі та 13,7 % голосів виборців. Менш як за два тижні ми й дізнаємося, який шлях обере Польща.
