Чи очікував хтось ще півроку тому, що пандемія накриє всю планету й паралізує економіку? Навряд. Ще в січні вірус видавався проблемою, найперше, для Китаю і навіть в лютому не очікувалося тієї ситуації, в якій світ опинилися зараз.
В Україні режим надзвичайної ситуації протримається як мінімум до 24 квітня. Всі ми розуміємо медичну доцільність таких заходів, проте вже зараз варто думати про наслідки для економіки. Найбільший удар від карантину дістався сфері послуг (особливо це стосується малого і середнього бізнесу). І хоча служби доставки працюють активно, як ніколи, однак цим точно не можна компенсувати ті збитками, які понесе і бізнес, і держава за понад місячну паузу.
Сьогодні всі сили й ресурси направлені на обмеження поширення інфекції та подолання пандемії. Передбачити, що буде після 24 квітня складно, проте деякі версії вже є. Вчора Європейський банк реконструкції та розвитку дав прогноз, що нам чекати після карантину й пандемії. В ЄБРР очікують значну рецесію і спад економіки, проте згодом вона має відновитися, що в Україні, як не дивно, очікується швидше, ніж у державах з розвиненою економікою.
Також песимістичну оцінку економічній ситуації дала голова Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва. На брифінгу в четвер вона заявила про високий ризик хвилі банкрутств компаній особливо у країнах, що розвиваються (тобто і в Україні). Георгієва додала, що таким державам буде найгірше, адже вони вже відчувають на собі наслідки відтоку капіталу та зниження цін на енерноносії та сировину, яку експортують. Кінець загальносвітової економічної кризи очікується на 2021 рік (але це за умови швидкої локалізації вірусу й виходу з карантину).
На відміну від держав із потужною економікою ми не маємо великого антикризового фонду та й докарантинна ситуація на ринку не передбачала нічого доброго. Понад місяць фактичного “штилю” суттєво скоротить українське ВВП, а відтак і надходження в бюджет. До того ж не факт, що відновити докарантинні умови буде просто. Навряд, після 24 квітня всі так і кинуться відвідувати заклади громадського харчування, торговельні центри , щоб забезпечити їм виторг на докарантинному рівні.
Економічна криза вдарить, найперше, по найменш захищених: людях із хронічними хворобами, дітях без батьківського піклування, людей з інвалідністю, малозабезпечених, безпритульних тощо. Для України ця проблема стоїть особливо гостро, враховуючи і без того скрутне економічне становище значної частини громадян. Вже зараз дуже багато людей залишилися без роботи, а до кінця квітня їх число може ще зрости. Не всі роботодавці можуть перевести працівників в режим дистанційної роботи і не всі зможуть відновити роботу свого бізнесу на рівні лютого-початку березня.
Нам, як християнам, варто пам’ятати, що економічна криза – це не привід до егоїстичного піклування лише про себе і забезпечення лише власного добробуту. Тому в час скрути варто пам’ятати і про ближніх, які можуть перебувати в значно складнішій ситуації, ніж ми, та потребувати нашої допомоги. Протягом всієї історії християнам доводилося переживати різні часи: як періоди розквіту та пробудження, так і роки війн, епідемій і переслідувань. Та в яких обставинах ми б не опинилися, маємо робити те, до чого нас покликав Господь: звіщати Євангелію та робити добрі справи.
