Українські єпископи по-братськи виправляють німецьких за відмову від католицького вчення про мораль і сексуальніcть. Нещодавно стало відомо, що Комісія у справах сім’ї Римсько-Католицької Церкви в Україні звернулася до аналогічної комісії в Німеччині з критикою деформації їх вчення в питаннях ЛГБТ, абортів і контрацепції. Українська Комісія в справах сім’ї, яку очолює єпикоп Радослав Змітрович, направила листа із застереженням щодо обраного хибного шляху німецького єпископату.
Раніше католицькі єпископи в Німеччині зробили чимало скандальних заяв, які потребують швидкої реакції з боку християн. Наприклад, в прес-релізі Архієпископа Гайнера Коха, який стосується сексуальності людини, говориться, що “преференції людини виражаються в період дозрівання і закладають гетеросексуальну або гомосексуальну орієнтацію. Обидві належать до нормальних форм сексуальних предиспозицій, які не можуть або не повинні змінюватися при допомозі якоїсь специфічної соціалізації”. Таким чином, він заявив, що гомосексуальна орієнтаціє є нормально і корекції не потребує.
Це дуже небезпечні заяви, що дискредитують Церкву і єдність її позиції. В листі до німецького єпископату, зокрема сказано “Нам боляче спостерігати, як ЛГБТ пропаганда посилається на Ваші висловлювання для боротьби з християнством, а також з усіма тими, хто сповідує істинну антропологію, основану на Святому Писанні та природньому праві”.
У листі також згадується про наслідки суперечливих рішень німецької комісії для тих, хто бореться з гріхом. “Деякі наші вірні, що несуть тягар гомосексуалізму та інших ран у сфері сексуальності, дізнавшись про заяви Вашої Комісії, відчувають себе знесиленими у боротьбі за життя у чистоті”, – йдеться у листі.
На сьогодні проблема відходу частини християн від біблійних істин в питаннях сім’ї та відносин особливо гостро стоїть для надто секуляризованих держав. На жаль, в багатьох країнах, де світські етичні норми сильно різняться із християнськими, віряни нерідко йдуть на компроміси по гострих питаннях сьогодення (ЛГБТ, аборти, контрацепція, позашлюбні відносини, роль церкви в суспільстві).
Саме тому варто публічно й голосно говорити про це. Критика і настанови для братів по вірі – це не ознака чвар або розколу, але здорова реакція на відступницьку риторику і толерування гріховної поведінки. Натомість замовчування та ігнорування ціннісної кризи лише поглиблює її.
Не можна мовчати, коли на наших очах християнську доктрину намагаються замінити на мейнстрімні тренди, але варто нагадувати про Христову Істину й викривати хибні компромісні рішення. Здатність дати здорову оцінку дій християн, опираючись на Святе Писання й здоровий глузд – це ознака церкви, яка виконує роль солі, про яку говорив Христос: “Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми”(Матвія 5:13).
