Сьогодні День Гідності та Свободи. В ці листопадові дні ми згадуємо вітчизняний досвід боротьби за свободу. Відзначення 21 листопада приурочене до початку Революції Гідності, яка почалася з виходу людей на Майдан проти рішення тодішнього уряду й президента не підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
В той листопадовий день ніхто не міг і подумати в які масштабні події перетвориться мітинг з чаєм і кавою під парасольками. Однак вже через тиждень Україна побачила, що влада готова нехтувати будь-якими громадянськими правами задля впровадження свого курсу. Побиття студентів в ніч з 29 на 30 листопада стало останньою краплею в чаші терпіння народу і вже наступного дня на головну площу столиці вийшли сотні тисяч протестувальників.
Наступні три місяці стали найбільш гарячими подіями на той момент в історії незалежної України. Вони перевернули світогляд багатьох і довели, що українці здатні на подвиг навіть ціною власного життя. Там, на барикадах, вирішувалася доля не лише політичного майбутнього Віктора Януковича, але й доля всієї країни. Сотні тисяч пасіонарних людей відстоювали свою свободу і майбутнє України попри люті морози та жорстокість міліції.
Часи єднання змінювалися на часи скорботи, однак все завершилося поваленням проросійського режиму й утвердженням нового курсу на зближення із Заходом. Хоча сучасні західні тенденції не можуть порадувати розквітом правди чи християнських цінностей, а неомарксистські антилюдські ідеї останні десятиліття залишаються в тренді, однак на Сході ми тим паче не знайдемо ані духовності, ані поваги й свободи. Головне – Україна від початку свого існування завжди була інтегральною частиною європейського культурного простору, від якого її відтягувала Монголо-татарська Орда та ії спадкоємиця – Московська держава. До того ж, на Заході все ще є здорові ідеї.
Відзначення пам‘ятної дати щоразу нагадує нам про цінність захисту своїх громадянських прав, протидії тиранії та свавіллю недоброчесних можновладців, адже саме це шість років тому змусило вийти мільйони на протести.
Історичний досвід і логіка багатьох революцій свідчить, що саме жага справедливості, правди і відстоювання вірних цінностей здатні справді конструктивно змінити ситуацію. Натомість фанатичне і сліпе слідування за лідерами чи відстоювання виключно своїх матеріальних інтересів не мають довготривалого ефекту і зазнають краху та розчарування.
Хоча багато що не зроблено (найперше, не понесли покарання всі винні в розстрілах і побиттях), однак значення і наслідки Майдану були справді глобальні. В Україні вперше здійснені справді революційні зміни в гуманітарній сфері: декомунізація, українізація публічного простору та перегляд багатьох моментів історичної пам‘яті народу.
Але найголовніше, що змінилися ми. Після пережитих подій цих шести років українці вже ніколи не стануть під російське ярмо, якби цього не хотіли критики Майдану. Попри всі поразки і тривожні зміни останніх місяців, нам слід ніколи не забувати ту зиму і той дух свободи, який ми пізнали в 2013/2014 роках. Скільки б загроз не стояло на нашому шляху, українці мають назавжди запам‘ятати: з Божою допомогою і нашими стараннями можна змінити цілі режими, а тому нічого не даремно і боротьба за правду триває.
