В цей день 1984 року був вбитий працівниками спецслужб капелан незалежної польської профспілки “Солідарність” Єжи Попелушко.
Єжи Попелушко – польський католицький священник, який добровільно зголосився не просто підтримати опозиційний антирадянський рух, але узяв на себе душеопікунську функцію в профспілці “Солідарність”.
До активної капеланської діяльності Попелушко був відомий своєю душпастирською роботою з медиками та студентами медичних навчальних закладів. Саме він посприяв утворенню добровольчої медичної служби під час візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Польщі.
Власне революційна діяльність священника почалася з протесту металургів, на який Попелушко був відправлений кардиналом Стефаном Вишинським для здійснення душпастирської місії серед робітників металургійного заводу. З того дня (31 серпня 1980-го року) і розпочалася активна боротьба священника проти комуністичної влади Польщі.
Капеланство в “Солідарності” і підтримка опозиції досить швидко привернули до нього увагу спецслужб. Це мало прояв як у “попередженнях” з боку відповідних органів, так і в прямих погрозах з вимогою припинити діяльність. Кілька років священник перебував під постійним стеженням, зазнавав фізичних погроз: кілька разів був спалений його автомобіль, вибиті вікна вдома та навіть в його квартиру “невідомі особи” підкидали вибухівку.
Окрім фізичних погроз влада намагалася “приборкати” Єжи через церковне керівництво, надсилаючи скарги і погрози про “підривну діяльність священника” і “зловживання свободою совісті”. Однак всі ці погрози й спроби тиску не зламали капелана і Попелушко не відмовився від допомоги профспілці.
Тоді комуністична влада пішла на крайні кроки. 13 жовтня 1984 року біля Гданська була підлаштована автомобільна аварія, щоб убити Єжи Попелюшка, проте священник вижив і спецслужби пішли на пряме усунення – відкритий напад і розправу. Це був альтернативний план, здійснений 19 жовтня.
Троє офіцерів Служби безпеки МВС ПНР (один з яких перевдягнений у форму дорожньої поліції) зупинили автомобіль Попелушко на шосе Варшава-Торунь. Священника жорстоко побили і викинули у водосховище річки Вісли. Його тіло знайшли тільки 30 жовтня.
Звістка про насильницьку смерть швидко облетіла не лише опозиційні кола, але й всю Польщу. Людей збурила ця новина, яка ще більше налаштувала народ проти гебістської влади. На похорон Єжи Попелушка прийшли тисячі людей, які вимагали від влади покарати винних у скоєному. Дуже неохоче поліція розпочала слідство і виконавці вбивства були знайдені та засуджені до 25, 15 і 14 років (хоча ці працівники спецслужб отримали скорочення терміну і невдовзі вийшли по амністії), а замовників покарано так і не було.
Загибель Єжи Попелушка не залякала протестувальників і не зупинила зростаючу популярність “Солідарності”. Профспілка змогла об’єднати практично всі верстви населення і зіграти ключову роль в падінні комуністичного режиму в Польщі.
Для українських християн Попелушко є черговим нагадуванням і гарним прикладом мужності та незламності християнина в боротьбі за незалежність, свободу і справедливість. Він не відмежувався від боротьби народу, не охрестив участь у протестах “недуховною справою”, але став поряд з тими, хто шукав правди і справедливості, та виконував свій душпастирський обов’язок до останнього.
