6 квітня в Нюрнберзі помер Альбрехт Дюрер (1471-1528) -«північний Леонардо да Вінчі», лютеранин, німецький художник, графік, теоретик мистецтва, математик, засновник нарисної геометрії.
Створив понад 200 гравюр на біблійні теми. Його гравюри на міді і малюнки на дереві розходилися по всій Європі і сприяли розвитку цих видів мистецтва. Настрої передреформаційної епохи, передодня потужних соціальних і релігійних битв Дюрер висловив в серії гравюр на дереві “Апокаліпсис” (1498).
У 1517 році Дюрер приєднався до гуртка нюрнберзьких реформаторів, на чолі яких стояли вікарій августинців Йоганн Штаупітц і його соратник Венцеслав Лінк. Знайомство з творами Мартіна Лютера, які, за словами художника, «дуже йому допомогли», ймовірно, сталося близько 1518 року.
На початку 1518року Дюрер послав Лютеру свої гравюри, художник сподівався вигравіювати його портрет, проте їхня особиста зустріч так і не відбулася. Художник також підтримував стосунки з видатними діячами Реформації: Цвінглі (вченням якого на деякий час захопився), Карлштадтом, Меланхтоном, Ніколасом Кратцера.
Дюрер надав важливу користь мистецтву і як письменник-теоретик. У своїх трактатах про живопис Дюрер намагається звести малюнок до відомих математичних принципів.
В останні роки життя художника були опубліковані його основні трактати: «Керівництво до виміру» і «Повчання до зміцнення міст». У 1528 році посмертно видані «Чотири книги про пропорції». «Керівництво до виміру циркулем і лінійкою» вийшло друком в 1525 році.
Його важливою особливістю було використання розмовної німецької мови, а не латини: таким чином, з’явилися перші підручники геометрії на німецькій мові, а введена Дюрером термінологія покладена в основу сучасної геометрії.
У «Керівництві до зміцнення міст, замків і тіснин», випущеному в 1527 році, Дюрер описує, зокрема, принципово новий тип укріплень, який він назвав бастея. Створення нової теорії фортифікації, за словами самого Дюрера, було обумовлено його турботою про захист населення «від насильств і несправедливих утисків».
