Сьогодні відзначається день пам’яті княгині Ольги. 1050 років тому вона відійшла у вічність. Українська історія знає не так вже й багато жінок, проте вона єдина, хто очолював одну з найбільших на той час держав Європи.
Про її походження та життя до заміжжя достеменно нічого не відомо. Основні версії вказують на варязьке або слов’янське походження. В Повісті минулих літ 903 рік вказаний як дата її весілля, коли вона вийшла заміж за князя київського Ігоря. В шлюбі з ним народився Святослав – наступник Ольги на престолі.
Згідно з літописом, в 945 році князь Ігор був жорстоко вбитий древлянами, які вчинили так з ним через небажання платити данину. На той час його сину Святославу було лише три роки, а тому престол посіла мати майбутнього князя і дружина Ігоря – Ольга. Древляни вирішили скористатися моментом і їх князь Мал відправив посольство до овдовілої Ольги з пропозицією одружитися. Її згода могла б зробити Мала правителем всієї Русі. Проте княгиня не лише відмовилася, але й стратила цих послів (як і наступних). Вирішальною помстою за чоловіка став похід на столицю древлян Іскоростень, яку вона наказала спалити.
Проте надалі княгиня Ольга відзначилася мудрою та виваженою політикою, що базувалася на дипломатії. Ще на початку правління вона обклала новгородські та псковські землі даниною та унормувала систему податків. Її князювання позитивно вплинуло на розвиток економіки й торгівлі, а також Ольга започаткувала на Русі кам’яне містобудування.
Це перша княгиня, яка ще до хрещення всієї Русі прийняла християнство у Костантинополі. Точні обставини її хрещення не відомі (бо є багато версій тих подій, описаних доволі символічно , однак історики розглядають їх із певним скептицизмом). Відомо, однак, що Ольга нанесла візит у Константинополь і саме з відвідинами Візантії пов’язане її навернення у християнство.
Ольга керувала Руссю до повноліття її сина, однак навіть коли він зійшов на престол, вона тривалий час залишалася правителькою, адже князь постійно перебував у військових походах. Однак варто зазначити, що на відміну від матері, Святослав категорично не приймав християнське віровчення і був затятим язичником. Лише онук Ольги Володимир був охрещений сам і хрестив всю Русь в 988 році, за що православна церква назвала його «рівноапостольним».
Постать княгині Ольги багато в чому є символічною для України. Перша жінка на київському престолі, яка не протиставляла себе чоловікам, але повною мірою довела свою відданість як сім’ї, так і державі. Вона була і залишається уособленням подружньої вірності, державницької мудрості та початку проникнення християнства на Русі.
