Переломні для людства моменти завжди відображаються в культурі, а образотворче мистецтво – чи не найкращий спосіб передати дух і естетику часу через форми та кольори. Одним з найвідоміших представників Північного Відродження та послідовним прихильником Реформації був Альбрехт Дюрер.
Він жив в часи німецької Реформації, що докорінно вплинуло на його релігійну ідентичність та світогляд. Альбрехт Дюрер вже в дорослому віці прийняв лютеранство та присвятив багато часу для вивчення Біблії. Він був добре знайомий з працями Мартіна Лютера та навіть особисто знав Йоганна Штаупітца та Вінцеслава Лінка – ключових реформаторів у Нюрнбергу, звідки і походив художник.
Очікувано, що його світогляд докорінно вплинув на творчість: Дюрер – автор десятків гравюр, на яких відображені біблійні сюжети. Найбільш відомими з них є «Адам і Єва» та серія гравюр «Апокаліпсис», що в дуже драматичній та символічній формі відображає події, описані в книзі Відкриття. Також йому належить авторство таких відомих шедеврів як «Руки в молитві», «Мучеництво десяти тисяч християн», «Меланхолія I» тощо. Всього до тисячі робіт (і це лише ті, що дійшли до нашого часу).
Дюрер був добре знайомий з роботами своїх італійських колег – класиками епохи Відродження (художник мав можливість кілька разів відвідати Італію), проте він не копіював чужі стилі, але напрацював свій. В історію мистецтва він увійшов, перш за все, як автор гравюр, як талановитий графік. Однією з ключових особливостей робіт Дюрера було постійне прагнення до геометричної системності в образотворчому мистецтві. Його полотна та гравюри є прикладом виваженості та математичного підходу в оформленні композицій.
Всі знають Дюрера як художника, але окрім цього, він вдало володів теорією живопису та графіки. Про це свідчить його «Книга про живопис», та «Чотири книги про пропорції». Остання збірка творів стала класикою теорії образотворчого мистецтва. Дюрер описав всі тонкощі правильної побудови людської фігури на картині (типологію фігур за пропорціями, відображення людей з фізичними вадами, вписування в простір тощо). Також збереглася праця «Настанови до укріплення міст, замків і фортець», в якій автор висвітлює ідеї вдалого планування та проектування міцних фортифікаційних споруд, що залишалося все ще актуальним у XVI столітті.
Безперечно, Дюрер був багатогранною особистістю, а його обдарованість не обмежувався лише образотворчим мистецтвом. Європейська історія знає небагатьох митців, що могли поєднати в собі стільки талантів, як Альбрехт Дюрер.
