26 березня 1516 народився Конрад Гесснер

Друзі-протестанти, в першу чергу – Генріх Булінгер, допомогли юнакові вчитися в Цюріху, Базелі, Страсбурзі, Бурзі, Парижі та Монпельє. Гесснером були закладені основи сучасної зоології та бібліографії, він був одним з основоположників ботанічної ілюстрації. Також активно займався фізикою, хімією, мінереалогією, філологією, ботанікою, фармакологією та медициною.

У 16 столітті вчені зуміли відкрити для науки відразу кілька нових видів тварин, що мешкали в Південній Америці. І Конрад задумав створити енциклопедію з усіма відомими на той момент представниками фауни. У підсумку в книгу «Historia animalium» («Історія тварин»), увійшла понад 1 тис. видів тварин, чотири томи якої побачили світ у період між 1551 і 1558 рр. На його думку, тоді така енциклопедія грала ту ж роль, яку для нас зараз грає пошуковик Google, оскільки основна мета видання полягала саме в тому, щоб будь-хто міг отримати всю необхідну йому інформацію «швидко, точно і ефективно».

Погляди Гесснера-зоолога вплинули на Рудольфа-Якова Камераріуса, Карла Ліннея, Жоржа Кюв’є. «Наш обов’язок дякувати Богові за ту велику кількість неймовірних створінь, якими він прикрасив цей світ, а нам дав життя, здоров’я, спокій і розум, щоб подивуватися цьому чуду», – Конрад Гесснер.

Багато сил вклав він і в проект створення настільки ж прекрасно ілюстрованої Ботанічної енциклопедії, яку не встиг закінчити. Конрад Гесснер створив відому «Загальну бібліотеку» – праця, в якій враховано і описано близько 15 тисяч видань з усіх галузей науки трьох тисяч латинських, грецьких, єврейських авторів. Таким чином він заклав основи бібліографії, а його книга мала велике значення для історії літератури. У праці з порівняльного мовознавства Гесснер описав всі 130 мов, відомі Європі його часу.

Допомагаючи пацієнтам під час епідемії чуми в 1565 році, К. Гесснер заразився чумою і в віці 49 років помер.