У ХХІ столітті Китай відомий як найбільша комуністична держава і лідер в азійському регіоні. Щоправда, це тому, що з 1990-х років в КПК зрозуміли свою помилку та перебудували економіку за ринковим принципом. А от в ідейно-світоглядному плані це все ще ліва атеїстична і авторитарна держава.
Ще кілька десятиліть тому точилася запекла боротьба між двома світоглядними противниками та потужними центрами формування китайської державності – Комуністичною партією Китаю та Гомінданом (Китайською національною партією). Цього дня, 12 березня 1925 року, партію Гоміндан очолив головнокомандувач національної революційної армії Чан Кайші. Ще з початку ХХ століття він брав активну участь у політичній боротьбі та революційних подіях, як проти монархічного устрою, так і проти комунізму, котрий в 1920-ті роки тільки набирав обертів.
Доволі цікавою була історія навернення Чана Кайші у християнство. Коли він зробив пропозицію одружитися родичці попереднього лідера Гоміндану Сунь Ятсена Сун Мейлінг, то її мати-християнка була категорично проти зятя-буддиста, а тому поставила йому ультиматум: або Чан Кайші змінить віру і охреститься, або не зможе одружитися на її дочці. Він приділив багато часу вивченню християнської доктрини і врешті-решт прийняв методизм. Раніше вважалося, що це був політичний хід, але дослідження його щоденників показують протилежне: Чан Кайші дійсно був віруючим методистом. Неабияку роль в його християнському формуванні відіграла Сун Мейлінг, дружина політика, яка вплинула на культурне і духовне життя китайців, але спершу на свого чоловіка.
Протягом всього життя він був послідовним противником комуністів та підтримував консервативні ідеї. Його протистояння Комуністичній партії тривало не одне десятиліття. У 1927 році ця ворожнеча стала відкритою і сам Чан Кайші назвав її «кампанією за наведення порядку і чистоти у власному будинку». Під час визвольної війни проти Японської імперії КПК і Гоміндан тимчасово об’єднали свої зусилля задля незалежності Китаю. Але ідеологічні протиріччя були настільки сильними, що відразу після Другої світової війни в Китаї розпочалася війна громадянська, у результаті якої комуністи на чолі з Мао Цзедуном захопили практично весь Китай, а національно орієнтовані сили були витіснені на Тайвань, який сьогодні є окремою китайською державою. Та Кайші продовжив наполегливу політичну та дипломатичну діяльність: активно сприяв створенню міжнародних антикомуністичних спілок – Антикомуністичної ліги народів Азії та Всесвітньої антикомуністичної ліги.
Китай частково повторив долю Кореї, Німеччини та В’єтнаму, які були розділені у результаті комуністичного вторгнення. Чан Кайші продемонстрував альтернативний шлях розвитку для держави, без маоїзму і мільйонів жертв, але з ідеєю побудови незалежної національної держави.
