27 грудня 537 року відбулося урочисте освячення Софійського собору в Константинополі

Собор був споруджений за візантійського імператора Юстиніана, який витратив три річні бюджети Візантії на будівництво храму. Його велич і красу описували багато сучасників. Згідно з переказами, Юстиніан нібито вимовив при вході до собору слова: «Соломоне, я перевершив тебе!». Церемонію освячення провів константинопольський патріарх Міна.

Софійський собор став певним символом і для багатьох був ознакою стольного міста. Саме тому через якийсь час, на зразок константинопольської Софії, будуть споруджені Софійські собори в Києві, Новгороді та Полоцьку. Софійський собор для багатьох став також символом відновленого Єрусалимського храму.

Через деякий час константинопольська Софія була захоплена турецьким султаном і перетворена на мечеть, а вже в ХХ столітті стала музеєм. Естетична краса і культурно-історична значимість цієї будівлі була визнана на рівні ЮНЕСКО, яка внесла Константинопольську Софію до списку об’єктів всесвітньої спадщини.

У той же час відомо, що Біблія підкреслює найбільш важливе значення не церковної будівлі, а спільноти віруючих, які становлять справжню живу церкву, що є Тілом Христовим. Прекрасні архітектурні споруди прославляють Бога, але ще краще, коли Його прославляють серця і вуста людей, їхня жива і щира молитва і дії, вмотивовані любов’ю до Бога і ближнього свого.