22 грудня 1838 року англійський методистський місіонер Джон Хант разом зі своєю дружиною прибув у землю канібалів на острів Фіджі.
Перед цим Джон пережив своє власне навернення до Бога під час одного з пробуджень в Англії. Він загорівся бажанням поїхати на місію до Південної Африки, але надійшла пропозиція відправитися на Фіджі. Спочатку він сумнівався, чи погодиться дівчина, з якою він збирався одружитися, виїхати на цей дикий острів. Однак Анна Саммерс погодилася, незважаючи на те, що про фіджійців говорили, що вони злодії і брехуни, що вони вбивають слабких і старих, поводяться з жінками, як з тваринами, грабують могили заради їжі, вбивають дружин разом з померлими чоловіками і їдять людей.
Саме на такий острові вони потрапили в 1838 році. Джон швидко навчився місцевому діалекту, але налагодити відносини з місцевими жителями було дуже складно. Один жорсткий місцевий провідник погрожував їм смертю, коли вони завішували свої вікна, щоб через них не тягнувся сморід від смажених людських тіл.
Однак настав момент, коли завдяки роботі місіонерів на одному з маленьких островів почалося духовне пробудження. Почалися навернення місцевих жителів до Бога і Джон переклав для них Новий Заповіт на місцеву мову.
Його служіння тривало недовго, але мало плоди. Він помер від хвороби у віці 33 років, але через п’ятдесят років після його прибуття на острів не залишилося жодної людини, яка б відкрито сповідувала свою колишню язичницьку релігію.
