3 грудня 1833 року почалися перші заняття в Оберлінському коледжі. Спочатку заклад носив назву Оберлінський колегіальний інститут.
Місто Оберлін та навчальний заклад у ньому були засновані на півночі штату Огайо у 1833 році двома пресвітеріанськими служителями, Джоном Джеєм Шифердом та Філо Стюартом. Назву «Оберлін» населений пункт та коледж отримали на честь видатного франко-німецького протестантського пастора Жана-Фредеріка Оберліна, який став відомим через те, що намагався поліпшити не тільки духовний, а й матеріальний стан спільноти, у якій служив, пам’ятаючи, що «благословенням праведних підноситься місто».
Першим президентом Оберлінського колегіального інституту став Аса Механ. Його погляди на рабство сильно вплинули на філософію нового закладу, тож через два роки після свого заснування інститут почав приймати студентів всіх рас, ставши першим коледжем у США, який запровадив таку практику.
Роль Оберліну як освітнього центру для афроамериканських студентів до та після громадянської війни важко переоцінити з історичної перспективи. У 1844 році Оберлінський коледж випустив свого першого чорношкірого студента Джорджа Бойера Вашона, який став одним із професорів-засновників Університету Говарда та першим чорношкірим адвокатом, який допущений до адвокатури штату Нью-Йорк.
Коледж Оберліна також є найдавнішою освітньою інституцією, де було запроваджене спільне навчання для чоловіків та жінок. За ці досягнення 21 грудня 1965 року заклад увійшов до переліку Національних історичних пам’яток.
Так, побудований на християнських ідеях Оберлінський коледж заклав початок позитивним тенденціям у суспільстві. Він також відомий тим, що направив велику кількість місіонерів до інших країн, зокрема до Китаю.
